derzhavnі-budіvelnі-normi:-dopomagayut-chi-zavazhayut?

Державні будівельні норми: допомагають чи заважають?

Сьогодні в Україні налічується майже 200 ДБНів, плюс радянські БНіП і нові ДСТУ. В уряді нарешті визнали, що вони часто ускладнюють життя інвесторам і девелоперам, тому що відірвані від реальності

Нещодавно міністр Мінрегіону заявив, що Державні будівельні норми заважають збільшенню інвестицій в галузь, і до кінця року планується перегляд близько 20 будівельних нормативів, а до кінця 2024 року —  оновлять всі 100%.

Курс Мінрегіону на поліпшення якості життя людей і приведення наших норм у відповідність з європейськими — правильний, а от способи його досягнення — не завжди. Замість того, щоб все повсюдно регламентувати, потрібно залишити два основних ДБН — пожежний та конструктивний, які не дозволяють людині бути вбитим і покаліченим, і їх категорично порушувати не можна, — всі інші перевести в статус рекомендаційних.

Але замість цього, чиновники починають створювати нові ДБНи — при тому часто їх переписують відірвані від реальності люди зі старих проектних інститутів. У підсумку замість совкових норм ми отримуємо напівсовкові: пару пунктів хороші, всі інші ускладнюють життя.

Сьогодні в Україні налічується майже 200 ДБНів, плюс радянські БНіП (Будівельні норми і правила) і нові українські ДСТУ (Державний стандарт України). Але професійний девелопер і так знає, яка повинна бути висота в торговій галереї, оптимальна ширина кухні або скільки туалетів розмістити в кінотеатрі. Так навіщо все так ускладнювати?

Наведу кілька яскравих прикладів вже зроблених «поліпшень».

Інклюзивність. Прекрасне прагнення зробити людям з обмеженими можливостями максимально повний і відповідний світовим стандартам доступ «в світ» на практиці виявилося додатковим навантаженням на девелопера. Тепер забудовнику потрібно витратити + 15-20%, щоб його проєкт відповідав цьому ДБНу. При тому, що інклюзивність можна зробити простішими діями, в ДБН вписали дуже жорсткі норми, за порушення яких будуть карати, хоча економічно і технологічно вони неефективні.

Кінотеатри. Розробники на повному серйозі вирішили оновити відповідний ДБН і додати в нього … «кінопроекційні з сучасними цифровими проєктами». Хочеться запитати: ви в який час живете? В «іншому» світі проєкційні вже навіть намагаються не робити, тому що лазерний проєктор може дуже легко і просто стояти собі під стелею або з іншого боку стіни, а роботизована система управління автоматично розподіляє фільми навіть без участі людини.

Інтернет в готелях. Мінрегіон порадував всіх новиною про те, що відтепер інтернет в готелях буде більш доступним. Чому? Тому що змусять всіх забудовників в готелі завести два дротових комп’ютерних порти. Так ось у мене два питання. Перший: хто цим буде користуватися з урахуванням того, що зараз в ноутбуках майже немає цих портів, і щоб скористатися цим «сервісом» потрібно купувати перехідник вартістю близько ста доларів, — я вже мовчу про планшети і телефони. І другий: вони знають, скільки коштує прокласти всі необхідні для цього комунікації та потім їх експлуатувати? Це сотні тисяч доларів, якщо робити по розуму.

Програма зміни ДБНів прекрасна, але найчастіше вона спрямована на поїдання державних грошей для створення здебільшого незатребуваного ринком продукту. Тому дуже хочеться, щоб заявлений міністром намір про скасування непотрібних ДБН нарешті реалізувався.

Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер DC Evolution

Посилання на джерело

Державні будівельні норми: допомагають чи заважають?

/Новини

Сьогодні в Україні налічується майже 200 ДБНів, плюс радянські БНіП і нові ДСТУ. В уряді нарешті визнали, що вони часто ускладнюють життя інвесторам і девелоперам, тому що відірвані від реальності

Нещодавно міністр Мінрегіону заявив, що Державні будівельні норми заважають збільшенню інвестицій в галузь, і до кінця року планується перегляд близько 20 будівельних нормативів, а до кінця 2024 року —  оновлять всі 100%.

Курс Мінрегіону на поліпшення якості життя людей і приведення наших норм у відповідність з європейськими — правильний, а от способи його досягнення — не завжди. Замість того, щоб все повсюдно регламентувати, потрібно залишити два основних ДБН — пожежний та конструктивний, які не дозволяють людині бути вбитим і покаліченим, і їх категорично порушувати не можна, — всі інші перевести в статус рекомендаційних.

Але замість цього, чиновники починають створювати нові ДБНи — при тому часто їх переписують відірвані від реальності люди зі старих проектних інститутів. У підсумку замість совкових норм ми отримуємо напівсовкові: пару пунктів хороші, всі інші ускладнюють життя.

Сьогодні в Україні налічується майже 200 ДБНів, плюс радянські БНіП (Будівельні норми і правила) і нові українські ДСТУ (Державний стандарт України). Але професійний девелопер і так знає, яка повинна бути висота в торговій галереї, оптимальна ширина кухні або скільки туалетів розмістити в кінотеатрі. Так навіщо все так ускладнювати?

Наведу кілька яскравих прикладів вже зроблених «поліпшень».

Інклюзивність. Прекрасне прагнення зробити людям з обмеженими можливостями максимально повний і відповідний світовим стандартам доступ «в світ» на практиці виявилося додатковим навантаженням на девелопера. Тепер забудовнику потрібно витратити + 15-20%, щоб його проєкт відповідав цьому ДБНу. При тому, що інклюзивність можна зробити простішими діями, в ДБН вписали дуже жорсткі норми, за порушення яких будуть карати, хоча економічно і технологічно вони неефективні.

Кінотеатри. Розробники на повному серйозі вирішили оновити відповідний ДБН і додати в нього … «кінопроекційні з сучасними цифровими проєктами». Хочеться запитати: ви в який час живете? В «іншому» світі проєкційні вже навіть намагаються не робити, тому що лазерний проєктор може дуже легко і просто стояти собі під стелею або з іншого боку стіни, а роботизована система управління автоматично розподіляє фільми навіть без участі людини.

Інтернет в готелях. Мінрегіон порадував всіх новиною про те, що відтепер інтернет в готелях буде більш доступним. Чому? Тому що змусять всіх забудовників в готелі завести два дротових комп’ютерних порти. Так ось у мене два питання. Перший: хто цим буде користуватися з урахуванням того, що зараз в ноутбуках майже немає цих портів, і щоб скористатися цим «сервісом» потрібно купувати перехідник вартістю близько ста доларів, — я вже мовчу про планшети і телефони. І другий: вони знають, скільки коштує прокласти всі необхідні для цього комунікації та потім їх експлуатувати? Це сотні тисяч доларів, якщо робити по розуму.

Програма зміни ДБНів прекрасна, але найчастіше вона спрямована на поїдання державних грошей для створення здебільшого незатребуваного ринком продукту. Тому дуже хочеться, щоб заявлений міністром намір про скасування непотрібних ДБН нарешті реалізувався.

Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер DC Evolution

Посилання на джерело