Літня спека знову нагадала українцям про важливість сонцезахисту. У той час, як більшість людей відкривають вікна в пошуках свіжого повітря або вмикають кондиціонери, у світі дедалі активніше розвиваються інші підходи до забезпечення комфортної температури в оселі — за допомогою сучасних сонцезахисних систем.

За даними досліджень, через вікна може втрачатися до 40% тепла взимку, а влітку — до 87% зайвого тепла потрапляє в приміщення саме через них. І якщо самі вікна вже давно є об’єктом уваги енергозберігаючих програм, то їхнє доповнення — жалюзі, ролети та штори — лише починають отримувати належне визнання.

Нові підходи у світі: вікно + покриття + поведінка користувача

Сучасні системи оцінки енергоефективності у світі поступово переходять від аналізу лише вікна як окремого елементу — до комплексного підходу. Це означає, що враховується не тільки характеристика склопакета, а й те, яке покриття використовується (зовнішнє чи внутрішнє), та навіть поведінка мешканців — наприклад, наскільки регулярно і в який час доби закриваються жалюзі.

У США цим напрямом займається Рада з енергоефективності віконних аксесуарів — AERC, що запровадила систему рейтингів для жалюзі, штор і ролет. Вона оцінює не лише показники теплопередачі (U-фактор) та захисту від сонячного тепла (SHGC), а й сценарії поведінки користувачів: наприклад, як вплине автоматичне відкривання і закривання на витрати енергії.

У Європі діє стандарт EN 14500, який дозволяє точно розраховувати вплив сонцезахисного текстилю в поєднанні зі склопакетом. Там особливо акцентують увагу на показнику gtot — він відображає, скільки сонячного тепла в цілому проходить через комбінацію «скло + покриття». Ідеальне значення — близьке до нуля.

Чому це важливо для України?

Стандарт EN 14500 вже офіційно впроваджено в Україні — наказом від 28.12.2022 № 285 Мінрегіону про пакетне прийняття європейських стандартів CEN/CENELEC. Проте на практиці його майже не застосовують. Водночас широке впровадження цього стандарту дало б змогу об’єктивно порівнювати ефективність різних сонцезахисних рішень і приймати технічно обґрунтовані рішення на етапах проєктування та реконструкції.

Це особливо важливо в умовах повоєнного відновлення, коли вартість енергоносіїв висока, а будівлі потребують швидкого, економного та ефективного оновлення. Сертифікація віконних покриттів дала б змогу порівнювати доцільність використання мультифункціонального скла, зовнішніх ролет або внутрішніх рулонних штор — на основі реальних даних, а не маркетингових заяв.

Перспектива державної підтримки

Цілком логічним кроком у майбутньому могло б стати включення жалюзі до програм енергомодернізації — на зразок вже знайомої українцям програми «Теплі кредити».

У США, наприклад, певні моделі сотових штор, протестованих і сертифікованих AERC, можуть претендувати на податковий кредит згідно з федеральною програмою енергоефективних покращень (Section 25C). Вона передбачає компенсацію до 30% витрат (але не більше $1200 на рік) на енергоефективне обладнання та матеріали, встановлені у власному житлі. Це приклад того, як державна політика стимулює встановлення сертифікованих рішень.

В Австралії діє система WincovER, яка присвоює сонцезахисним матеріалам «зіркові» рейтинги енергоефективності. В Європі ж, з травня 2025 року, в рамках нової енергетичної етикетки ЄС навіть моторизовані жалюзі будуть оцінюватись як частина системи споживання енергії в будинку.

Для України це — сигнал. Якщо ми прагнемо бути частиною європейського ринку, варто не лише будувати нові будівлі з сучасними вікнами, а й забезпечити їм повноцінну комплектацію — із системами захисту від перегріву влітку та втрати тепла взимку. А значить — з вікнами, які «працюють» разом із жалюзі та шторами як одна система.

Висновки

Енергоефективність починається з деталей. І хоча жалюзі можуть здаватися простим елементом інтер’єру, у поєднанні з якісними вікнами та свідомим користуванням вони здатні зменшити навантаження на кондиціонери й опалення на десятки відсотків. А це — економія для родини, зменшення викидів CO₂ для довкілля та комфорт, який відчувається щодня.

Саме тому українське професійне середовище має ініціювати адаптацію міжнародних стандартів, впроваджувати сертифікацію та просувати тему енергозберігаючих віконних покриттів на рівні державної політики.

Матеріал підготовлений почесним членом НЕБАУ Антоном Некриловим за підсумками участі у конференції Attachments Energy Rating Council (AERC), що відбулася 16 квітня 2025 року у Вест-Палм-Біч, США.

Запис Сонцезахисні системи в контексті енергоефективності спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

За півтора роки війни в Україні іноземні фонди, міжнародні фінансові компанії та групи поступово стали фінансувати об’єкти соціальної інфраструктури.

Що ж потрібно розуміти нашим місцевим органам влади, громадам та підрядним організаціям, які долучаються до відновлення цих об’єктів?

На жаль, зловживання відбуваються на кожному кроці. Так, спілкуючись із представниками донорських організацій, багато із яких незадоволені щодо роботи представників місцевої влади та підрядних організацій, які зловживають ціноутворенням на відновлення, завищуючи розцінки на проектні роботи, закупку обладнання, будматеріалів тощо.

Усім потрібно насамперед зважати, що ті організації, які підтримують Україну і фінансують відновлення, обов’язково звітують перед своїми державами, а ті у свою чергу –  перед Європарламентом.

Що ж насправді відбувається на теренах українського відновлення?

А відбувається лобізм будівельних компаній, які на великий відсоток намагаються завищити проектні роботи. Всі мають зрозуміти, що на ринку існують чіткі ставки по всім позиціям щодо збору вихідних даних, обстеження, проектних робіт тощо.
Наприклад, проектування капітального ремонту повинно бути не більше 3 – 3,2 %, залежно від складності об’єкту, від розділу 1.9 загального зведеного кошторисного розрахунку, а реконструкція становить близько 4,2 % . Нове ж будівництво об’єкту – не більше 5,3 %.

Що роблять виконавці робіт?

Якщо фінансування об’єкту відновлення йде від іноземної організації чи фонду, наші ділки на ринку проектних чи будівельних робіт, знаючи міжнародні розцінки по сфері проектування, намагаються «накрутити» на цих усіх позиціях 10, а іноді і 15% від реальної вартості об’єкту, перевищуючи показники в два чи навіть у три рази від норми.

Після такого проекту далі йдуть будівельні роботи. Розуміючи, що фінансування не з держбюджету і це не муніципальні кошти, а залучені із інших джерел, то і тут теж намагаються зловживати, вказуючи завищені кошти за квадратний метр чи то відновлення, чи то ремонту. Наприклад, вказують 100 чи 120 тис грн за квадратний метр. Хоча реальна сума за капітальний ремонт за держрозцінкою складає 25- 27 тис грн. Якщо це будівнивство нової амбулаторії, то максимальна вартість буде прирівняна до 37 тис грн за квадратний метр. Окремо ж можна обговорювати позиції по її обладнанню. Але я називаю цифри, які є максимальними.

«А кошти виходить витрачаються дарма і ще й під час війни…»

Тож необхідно зробити документацію, пройти акредитовану експертизу, отримати позитивний висновок експерта по розцінках, які насправді прирівняні до держаних, і тільки тоді йти та відновлювати такі об’єкти.

Провокацію, яку роблять як замовники, балансоутримувачі об’єктів, так і «нечисті на руку» виконавці робіт максимально шкодять іміджу України. Тож за ними рано чи пізно обов’язково прийдуть правоохоронні органи. А ще прикро, коли через таких ділків страждають і самі відновлювальні об’єкти, які могли б бути набагато якіснішими та сучаснішими. Натомість через рік вони осипатимуться та руйнуватимуться. А кошти виходить витрачаються дарма і ще й під час війни. А найголовніше – як на нас потім будуть дивитися партнери із Європейського Союзу?!

Віктор Лещинський, президент Національного експертно-будівельного альянсу України

Запис Віктор Лещинський: «Зловживання із відновлення соціальних об’єктів в Україні відбуваються на кожному кроці…» спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.