Велике інтерв’ю журналу MILLENIUM CLUB (липень 2024 року) президента Національного експертно-будівельного альянсу України ВІКТОРА ЛЕЩИНСЬКОГО

– Пане Вікторе, раді знайомству! Ви – успішний бізнесмен та один з найвідоміших в Україні експертів з будівництва. Цікаво дізнатися, з чого починався Ваш кар’єрний шлях?

– В кожного бувають як злети, так і падіння. Головне – завжди рухатись вперед.

Досвід – так, в мене він чималий. Через рік після закінчення першого ВНЗ мені запропонували стати директором будівельної компанії. До цього я і будівництво були дуже віддалені. Я навчався на правоохоронця, а тут раптом нова сфера діяльності. Проте, мені завжди була цікава технічна складова питання, тому цікаво було піти до будівельної організації. Перші два роки я працював по 18 годин на добу. Все було нове. Прислухався до фахівців, прорабів, робітників-будівельників. Відчував кожну розмову, намагався розібратися у специфіці – від причин відставань від графіків до того, чому, до прикладу, іноді зникають інструменти з майданчиків (подекуди разом з окремими робітниками). Далі – кілька років роботи у Міністерстві регіонального розвитку. Я не раз об’їхав усю Україну. Потім декілька років праці заступником директора аудиторської компанії. Працював так само й консультантом у Комітеті ВРУ з питань будівництва.

Останні 10 років я створював міцну команду фахівців і нині перебуваю серед найпотужніших експертів будівельної галузі України, котрі об’єднались у Національний експертно-будівельний альянс. Сам альянс було оформлено у 2017 році і ось вже чотири роки поспіль, за критеріями багатьох авторитетних видань, ми є «Лідерами року» як представники експертизи у сфері будівництва.

– Як і чим живе будівельна галузь сьогодні, під час війни?

– Сьогодні надто складна економічна ситуація. Щодо комерційного ринку нерухомості, то все, що стосується півдня та сходу України, аж до Київської області, то привабливість об’єктів там майже нульова. Якщо щось і будується, то це, як правило, добудова того, що розпочалося у довоєнний час. Ближче до заходу України йде пожвавлення, але, порівняно з тим, як це було до війни, це – вкрай небагато. Деякі «супер-експерти» кажуть, що ми виходимо на рівень економіки довоєнного часу. Але, про таких «експертів» я навіть не чув, тож давати оцінку, мовляв, щось зростає… Такого, на жаль, не відчувається.

Стосовно державних замовлень та фондових вкладень, то це так само далеко не довоєнні обсяги. Державний сектор будівництва залишається у пріоритеті, це так. І компанії, які будували у комерційному секторі, переформатувалися на державний. Плюсом тут є те, що компанії намагаються втриматись хоча б за рахунок будівництва державних об’єктів. Мінуси ж у тому, що є дуже складною ситуація із формуванням пакету замовлень державного сектору, має місце недосконала система ціноутворення і суттєвий фактор – брак фахівців у нинішній воєнний час з причини мобілізації.

– Над чим працюєте зараз у Національному експертно-будівельному альянсі України?

– Ми намагаємось фактично втримати ринок фахівців експертизи у сфері будівництва. Це дуже складно. Якщо інженера можна вирощувати 3 – 5 років, проектну групу можна сформувати за 5 – 7 років, то створити команду й експертне середовище такої непростої та специфічної сфери, як будівельна, можливо починаючи лише від 10 років стажу. Як правило наша організація розглядає об’єкти вищої категорії, тому в нас працюють люди із досвідом від 15 – 20 років. Виростити справжнього фахівця-будівельника з нуля – треба чверть століття на це. А втратити таку людину можна за день-два, на превеликий жаль.

– Яких сучасних технологій будівництва бракує у нашій державі?

– Повернімося до ціноутворення у державному секторі. Звісно, до війни, як би не хотілося це комусь замовчати, але левова частка індустрії була зав’язана на російських виробниках будівельних матеріалів. Метро, залізниця тощо. Багато підприємств так і продовжує працювати на тому ж обладнанні. А треба було без зволікань інтегровувати наші підприємства до європейських стандартів. Найвдаліший приклад тут – ринок сільськогосподарської продукції. Що ж стосується ринку будівництва та 27 суміжних галузей, то така робота практично не відбувається. Багато продукції взагалі не конкурентоспроможні у ЄС. Ми потребуємо певну частину матеріалів, яких в нас реально бракує, з-за кордону. Починаючи від промислового скла, якого в нас на території України взагалі не виробляють.

Є над чим думати й працювати.

– Щодо будівництва укриттів та сховищ: що важливо враховувати? І чи можливо прискорити цей процес?

– На цю тему багато пишуть різного. Особливо мені «подобається», коли пишуть про те, що окремі об’єкти стають у рази дорожчими, мовляв, чому ще рік тому були дешевшими, а нині такі захмарні суми? Відповідь проста – варто просто уважніше почитати нові ДБН (державні будівельні норми) від 1 листопада 2023 року і зрозуміти, що нові критерії до будівництва кардинально відрізняються від тих, якими вони були раніше. Якщо об’єкти не були розпочаті до листопада минулого року, то їх треба перепроектовувати вже з урахуванням нових ДБН. І оскільки Україні об’єктивно доведеться робити акцент на підземні, набагато сучасніші, захищеніші і набагато більш універсальні об’єкти (ПРУ, бомбосховища, об’єкти подвійного призначення, як то школи чи дитячі садки під землею), то безпека у цьому випадку стає значно дорожчою. Якщо за старими нормами окремі подібні об’єкти коштували 60 – 70 мільйонів гривень, то згідно з новими ДБН вартість нині сягає до 300 мільйонів. З цим доведеться рахуватись.

Безпека – це дорого! Але, це необхідно робити й враховувати той факт, що життя людей – беззаперечний пріоритет. Тому, усі оці хвилі критики чи якихось маніпуляцій на темі тендерів та «захмарних цін» – просто або від банальної необізнаності, або ж є спробами розхитати ситуацію у воюючій країні.

– Залучення інвестицій та тотальна реконструкція України після війни – наскільки це реально?

– Тут я не буду оригінальним і лише повторю те, про що говорив не раз в різних інтерв’ю. Наша держава самотужки не впорається, бо відбудова України – дуже й дуже коштовна справа. Без іноземних інвестицій нам просто не обійтися.

На недавній Конференції з відновлення України у Берліні представники світових країн-лідерів чітко артикулювати, що зацікавлені вкладати в Україну. Назвали, щоправда, три моменти, які в них викликають побоювання сьогодні – війна, безпека співробітників та місцева корупція. Тому, як у будь-якій цивілізованій країні світу, інвесторові в Україні потрібні чіткі правила гри і гарантії. Не такі, які мінятимуться чи ігноруватимуться, а, скажу так, залізобетонні правила, котрі будуть сталими та непорушними. Лише тоді інвестор прийде до нас.

А вкладати в Україну потрібно. Тим більше, що є куди і точно буде куди. Особливо після війни, коли відбудовувати треба буде практично усе, але вже за новими стандартами та критеріями підвищеної якості й значно більшої безпечності.

– Розвитку будівельної галузі свого часу сприяв «Благодійний фонд Віктора Лещинського». Але зараз Ваша команда спрямувала усі свої зусилля на допомогу військовим та цивільним. Про які напрямки йдеться?

– Насправді БФЛ першочергово був створений для підтримки молодих архітекторів, проектантів, будівельників. Два роки до повномасштабного вторгнення, разом з будівельними ВНЗ і організаціями, ми максимально сприяли тій молоді, яка хотіла реалізуватись, але, скажу так, не мала стимулу. Тому ми давали їй стимул любові до будівельної галузі, до праці, де молода людина хотіла реалізуватись.

Зараз можу сказати, що у сьогоднішній складний час ми максимально активно і широко продовжуємо пропагувати як перспективність сфери будівництва нині й у післявоєнний час, так і престижність професії будівельника загалом.

– У Вас багато партнерів. Якими спільними результатами пишаєтеся найбільше?

– В нас велика кількість контактів як в Україні, так і з іноземними організаціями, які ми започаткували ще до широкомасштабної війни. Ми це максимально використовуємо заради підтримки цивільних людей, які опинилися у певний час в зоні бойових дій. Підтримуємо й військових різними невійськовими засобами – одягом, засобами особистої гігієни, продуктами харчування тощо. Ми одразу дуже активно працювали у цьому напрямку. Скажу прямо, що особисто я взагалі не займався своєю профільною роботою впродовж першого року повномасштабного вторгнення. Я тоді делегував повноваження управління компанією своїм заступникам, а сам присвятив себе суто волонтерському спрямуванню.

Перший рік – 2022 – ми усі витримали суто на ентузіазмі усіх українців, коли переламали ситуацію. Я добре бачив, як кожен намагався зробити максимум для того, щоб відстояти нашу рідну землю.

– Які цілі визначили собі на цей рік?

– Як і до війни, так і зараз (хочу на цьому наголосити) будь-який бізнес – маленький, середній чи великий – обов’язково повинен бути соціально адаптованим і соціально орієнтованим. Особливо великий бізнес завжди повинен брати на себе гуманітарну місію й спрямовувати частину прибутків на якийсь соціальний проект, котрий існує не заради заробітку, а заради тих людей, кому це реально необхідно.

Часто невеликі кроки з боку бізнесу допомагають здійсненню дуже великих сподівань інших людей. Саме у цьому напрямку ми й рухаємось. Це і буде головною метою, реалізацією якої я завжди займатимусь і пишатимусь, які б проекти чи завдання не чекали на мене і моїх колег у майбутньому.

Запис Професія будівельника має бути престижною! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Стратегія – основа для підготовки усіх інших документів стосовно державного планування у сферах національної безпеки і оборони.

Стратегію нацбезпеки Ізраїлю ніколи не затверджували офіційно, проте у цій державі розробили унікальну оперативну Стратегію, яку успішно реалізують на практиці й постійно вдосконалюють.

За словами фахівців Національного інституту стратегічних досліджень України, від моменту свого створення Ізраїль зіткнувся із багатьма складними викликами безпеці, які вимагали від його лідерів сформулювати фундаментальні принципи й основи Стратегії забезпечення нацбезпеки.

Група дослідників Вашингтонського інституту близькосхідної політики на чолі з колишнім начальником Генштабу Армії оборони Ізраїлю, генерал-лейтенантом Ґаді Айзенкотом розробила рекомендації щодо Стратегії національної безпеки, де узагальнила багаторічний досвід держави у цій сфері.

За висновками авторів, для формування заходів із забезпечення національної безпеки необхідно передусім оцінити безпекове середовище; визначити основні джерела проблем; національні цінності та інтереси, які підлягають захисту; визначити основні шляхи зміцнення національної безпеки та способи реагування на загрози (воєнні, політичні, економічні, соціальні тощо).

На регіональному рівні, зазначають експерти НІСД України, Ізраїль є своєрідною «аномалією» у переважно ворожому оточенні. Держава відрізняється від своїх сусідів культурно й економічно та має зовсім інший тип правління. Нестабільність, властива регіонові впродовж багатьох років, посилилася з початку Арабської весни – її події підірвали регіональний лад й призвели до чергового історично зумовленого шиїтсько-сунітського релігійного протистояння.

Сьогодні перед Ізраїлем постала низка складних і мінливих загроз. За висновками групи дослідників Вашингтонського інституту близькосхідної політики, Стратегія національної безпеки Ізраїлю базується на концепції «залізної стіни».

Це передбачає, що мир можливий лише тоді, коли вороги Ізраїлю дійдуть висновку: їхні зусилля неефективні й лише примножують власні втрати, страждання та збитки.

Іншим принципово важливим складником Стратегії є забезпечення взаємозв’язків між суспільством, економікою, наукою і технологіями, військовими спроможностями, міжнародним становищем та зовнішньою політикою.

Паралелі очевидні.

Запис Стратегія національної безпеки. Як її суть, наприклад, бачить Ізраїль спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Після зміни наприкінці 2023 року державних будівельних норм (ДБН) вартість будівництва укриттів в Україні збільшилася у рази. Це – об’єктивний факт, а не чиїсь бажання або небажання.

Стіни споруд відтепер повинні бути товщими, армування – більшим, поріг навантаження суттєвішим, а простору для дітей, якщо йдеться про шкільні укриття, має стати у 2,5 рази більше на кожну дитину.

До того ж шкільні укриття повинні мати подвійне призначення – бути не лише будовою захисту, а й, водночас, повноцінним простором для нормального навчання школярів.

Президент Національного експертно-будівельного альянсу України ВІКТОР ЛЕЩИНСЬКИЙ:

– На моє переконання, до нинішніх реалій усім варто ставитись виважено, що називається, «з холодною головою». Нині нікому не просто. Дорожчає усе, ми це відчуваємо.

Якщо ж виникають питання або з’являються певні сумніви стосовно кошторису, строків, порядку реалізації тих чи інших безпекових об’єктів, то в Україні є відповідні структури й організації, які здатні фахово (!) роз’яснити суть справ й автоматично знівелювати різного роду маніпуляції та притягнуті за вуха «роздуми», котрі часто не мають під собою жодного належного підґрунтя.

Запис Чому «раптом» так дорого? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Дивіться про все це – Експертний висновок з Денисом Денисенком та фахівцями експертного будівельного альянсу України.

Запис “ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК”, 27 програма. Кому стане в нагоді судова експертиза та медіація? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Мільярдні кошти ОТГ потребують не лише зберігання на депозитах, а й активного інвестування. З іншого боку – в регіонах потрібно реконструювати інфраструктуру, проводити реновацію застарілого житлового фонду, будувати соціальні об’єкти, мости, дороги, дитячі садки, лікарні…

І все це можливо при співпраці Експертно-будівельного альянсу з ОТГ.

Це дасть змогу поліпшити якість проектно-кошторисної документації, дотримання новітніх норм та стандартів.

А разом все – змінить обличчя наших міст і сіл, регіонів. Про це “Експертний висновок” з Денисом Денисенком та провідними фахвцями альянсу.

Запис “ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК”, 26 програма. Про співпрацю ОТГ з експретно-будівельною спільнотою спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Денис Денисенко та кращі фахівці Національного експертно-будівельного альянсу України у “Експертному висновку”.

Запис “ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК”, 25 програма. “Судова експертиза у будівництві” спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

На місці Гостинного вже міг “красуватись” черговий ТРЦ.

Але кияни не віддали пам’ятку забудовникам. Фактично, уроки Гостинного двору, дали досвід і тим, хто захистив Поштову площу.

Подробиці – у Експретному висновку з Денисом Денисенком.

Запис Експертний висновок, 24 програма “Гостинний двір: урок порятунку архітектурної пам’ятки” спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

На прикладі археологічних знахідок та зруйнованих сучасниками старовинних осередків фахівці у “Експертному висновку” розповідають про те, як таке могло статись та як врятувати те, що є.

Дивіться 23 програма з Денисом Денисенком та експертами НЕБАУ.

Запис Експертний висновок, 23 програма “Як зберегти історичну забудову?” спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Їх не встигли звести у останні роки існування Союзу. Вклали мільйони і… досі їх долю не визначено.

Ламати чи рятувати?

Що робити з недобудами? У “Експертному висновку” з фахівцями Національного експертно-будівельного альянсу України.

Запис “ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК”, 22 програма. Доля недобудов: ламати чи рятувати? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

На дахах, без дозволів та висновків експертів ростуть “хатинки”. Вони псують зовнійшній вигляд міст, а ще – несуть загрозу життю тих, хто мешкає у цих же спорудах.

Як протистояти цьому?

Як діяти в законний спосіб тим, хто хоче провести ремонт чи реконструкцію?

Дивіться в “Експертному висновку” з Експертно-будівельним альянсом.

Запис “ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК”, 21 програма. Як запобігти незаконним надбудовам? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.