Під час виступу представив позицію Національної спілки проєктної справи щодо необхідності системної саморегуляції ринку. Якість проєктування має стати безумовним стандартом – із прозорим кошторисом, дотриманням державних будівельних норм та персональною відповідальністю всіх учасників процесу.

Окремо акцентував на ролі професійних об’єднань у формуванні галузевих правил і захисті інтересів відповідального бізнесу. Консолідація фахової спільноти є необхідною умовою підвищення довіри до ринку в період масштабної відбудови.

Саморегуляція – це питання зрілості ринку. НСПС продовжує формувати механізми, які перетворюють професійну відповідальність на стандарт.

Запис KyivBuild 2026 – одна з найяскравіших подій року в будівельній галузі спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

21-го листопада 2025 року у Києві відбулася робоча зустріч активу та партнерів Міждержавної гільдії інженерів-консультантів.

Учасники зібралися для того, щоб обговорити розвиток інжинірингової діяльності та проаналізувати практичні інструменти запобігання корупційним ризикам під час реалізації проєктів відбудови України. Захід відкрили представники Гільдії, FIDIC, Міністерства розвитку громад та територій, Верховної Ради України. У своїх виступах вони окреслили ключові виклики галузі та важливість професійного інженерно-консультаційного супроводу.

Програма була поділена на три панелі.

У першій панелі йшлося про роль інженера-консультанта, підходи до ціноутворення та світові практики.

Друга панель стосувалася кваліфікаційних вимог та умов доступу на ринок інжинірингових послуг.

У третій учасники обговорювали міжнародний досвід, застосування ВІМ-технологій, потреби ринку та підходи до розподілу ризиків у будівельних контрактах.

«Україна стоїть перед масштабними викликами і від якості інженерних рішень залежить не лише темп, але і безпечність та ефективність відновлення. Наше завдання полягає у тому, щоб формувати систему, у якій технічний нагляд, експертиза та інженерно-консультаційні послуги працюють злагоджено, професійно та відповідно до міжнародних стандартів.

Відбудова України потребує не лише ресурсів, але і фахівців, здатних забезпечити відповідність кожного проєкту сучасним нормам та реальним потребам громад. Саме інженер-консультант повинен стати ключовою фігурою цього процесу», – впевнений учасник зустрічі, д. ю. н., президент Національної Спілки Проєктної Справи (НСПС) Віктор Лещинський.

На його переконання, необхідно продовжувати «працювати над зміцненням професійної спільноти, розвитком сучасних механізмів контролю та підвищенням довіри до українських проєктів з боку міжнародних партнерів».

Завершення зустрічі відбулося у форматі відкритої дискусії та підбиття підсумків. Учасники зійшлися на необхідності подальшої системної роботи задля зміцнення та популяризації інституції інженера-консультанта в Україні й не лише.

Запис Інженер-консультант повинен стати ключовою фігурою відбудови України! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Доктор юридичних наук, президент Національного експертно-будівельного альянсу України (НЕБАУ) Віктор Лещинський став гостем передачі «Особистість» з Сергієм Дойком».

Йшлося про особливості будівництва під час війни, юридичні аспекти використання землі під забудову та чому в Україні досі немає закону про лобізм.

Одна з головних тем розмови – так звані «туалетні схеми» у сфері містобудування. За словами Віктора Лещинського, «слово «схема» в технічному сенсі є абсолютно коректним. Колись у документації для містобудівних рад та вищих посадових осіб використовували терміни «схема реалізації», «схема впровадження» тощо. Однак, згодом, це слово набуло негативного забарвлення через його асоціацію з корупційними діями. Саме тому нині у багатьох виникає підозра, що коли йдеться про «схеми», то це щось незаконне й корупційне».

Стосовно ж до суті питання, то, як пояснив Віктор Лещинський, під «туалетними схемами» мається на увазі, очевидно, ситуація, коли земельна ділянка виділяється під певний об’єкт, наприклад, під громадську вбиральню, а насправді на цій території зводиться щось зовсім інше, приміром, багатоповерховий будинок або ж торговельний центр.

Далі у програмі мова йшла про безпеку на будівництві, необхідність ухвалення Містобудівного кодексу, перспективи ремонту житла та виклики, пов’язані із поверненням українців додому після перемоги України.

Віктор Лещинський звернув увагу на виняткову важливість єдиного стратегічного документа у сфері будівництва міста – Містобудівного кодексу. На його думку, саме цей документ має систематизувати усі ключові процеси: від планування до експлуатації будівель, у тому числі – реконструкцію, просторовий розвиток громади, інфраструктурне оновлення.

І ще тема, яка нині неабияк актуальна. За даними Міністерства єдності, близько 70% українців готові працювати вдома після завершення війни. Однак, для цього необхідно забезпечити не лише військову, а й енергетичну, економічну та інфраструктурну безпеку. Доктрина «Безпечна Україна» передбачає виділення 800 мільярдів гривень, зокрема на об’єкти цивільного захисту, але й цього недостатньо.

«Повернення українців – стратегічне завдання держави Україна. Держава має не просто чекати, а активно працювати з людьми, створюючи для них реальні умови», – підсумував Віктор Лещинський. І пояснив, що, попри величезні ризики, українське будівництво отримує інвестиції, а після війни їх стане ще більше, тож треба готувати кадри вже сьогодні.

Посилання на програму:

Запис Повернення українців – стратегічне завдання держави! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Велике інтерв’ю журналу MILLENIUM CLUB (липень 2024 року) президента Національного експертно-будівельного альянсу України ВІКТОРА ЛЕЩИНСЬКОГО

– Пане Вікторе, раді знайомству! Ви – успішний бізнесмен та один з найвідоміших в Україні експертів з будівництва. Цікаво дізнатися, з чого починався Ваш кар’єрний шлях?

– В кожного бувають як злети, так і падіння. Головне – завжди рухатись вперед.

Досвід – так, в мене він чималий. Через рік після закінчення першого ВНЗ мені запропонували стати директором будівельної компанії. До цього я і будівництво були дуже віддалені. Я навчався на правоохоронця, а тут раптом нова сфера діяльності. Проте, мені завжди була цікава технічна складова питання, тому цікаво було піти до будівельної організації. Перші два роки я працював по 18 годин на добу. Все було нове. Прислухався до фахівців, прорабів, робітників-будівельників. Відчував кожну розмову, намагався розібратися у специфіці – від причин відставань від графіків до того, чому, до прикладу, іноді зникають інструменти з майданчиків (подекуди разом з окремими робітниками). Далі – кілька років роботи у Міністерстві регіонального розвитку. Я не раз об’їхав усю Україну. Потім декілька років праці заступником директора аудиторської компанії. Працював так само й консультантом у Комітеті ВРУ з питань будівництва.

Останні 10 років я створював міцну команду фахівців і нині перебуваю серед найпотужніших експертів будівельної галузі України, котрі об’єднались у Національний експертно-будівельний альянс. Сам альянс було оформлено у 2017 році і ось вже чотири роки поспіль, за критеріями багатьох авторитетних видань, ми є «Лідерами року» як представники експертизи у сфері будівництва.

– Як і чим живе будівельна галузь сьогодні, під час війни?

– Сьогодні надто складна економічна ситуація. Щодо комерційного ринку нерухомості, то все, що стосується півдня та сходу України, аж до Київської області, то привабливість об’єктів там майже нульова. Якщо щось і будується, то це, як правило, добудова того, що розпочалося у довоєнний час. Ближче до заходу України йде пожвавлення, але, порівняно з тим, як це було до війни, це – вкрай небагато. Деякі «супер-експерти» кажуть, що ми виходимо на рівень економіки довоєнного часу. Але, про таких «експертів» я навіть не чув, тож давати оцінку, мовляв, щось зростає… Такого, на жаль, не відчувається.

Стосовно державних замовлень та фондових вкладень, то це так само далеко не довоєнні обсяги. Державний сектор будівництва залишається у пріоритеті, це так. І компанії, які будували у комерційному секторі, переформатувалися на державний. Плюсом тут є те, що компанії намагаються втриматись хоча б за рахунок будівництва державних об’єктів. Мінуси ж у тому, що є дуже складною ситуація із формуванням пакету замовлень державного сектору, має місце недосконала система ціноутворення і суттєвий фактор – брак фахівців у нинішній воєнний час з причини мобілізації.

– Над чим працюєте зараз у Національному експертно-будівельному альянсі України?

– Ми намагаємось фактично втримати ринок фахівців експертизи у сфері будівництва. Це дуже складно. Якщо інженера можна вирощувати 3 – 5 років, проектну групу можна сформувати за 5 – 7 років, то створити команду й експертне середовище такої непростої та специфічної сфери, як будівельна, можливо починаючи лише від 10 років стажу. Як правило наша організація розглядає об’єкти вищої категорії, тому в нас працюють люди із досвідом від 15 – 20 років. Виростити справжнього фахівця-будівельника з нуля – треба чверть століття на це. А втратити таку людину можна за день-два, на превеликий жаль.

– Яких сучасних технологій будівництва бракує у нашій державі?

– Повернімося до ціноутворення у державному секторі. Звісно, до війни, як би не хотілося це комусь замовчати, але левова частка індустрії була зав’язана на російських виробниках будівельних матеріалів. Метро, залізниця тощо. Багато підприємств так і продовжує працювати на тому ж обладнанні. А треба було без зволікань інтегровувати наші підприємства до європейських стандартів. Найвдаліший приклад тут – ринок сільськогосподарської продукції. Що ж стосується ринку будівництва та 27 суміжних галузей, то така робота практично не відбувається. Багато продукції взагалі не конкурентоспроможні у ЄС. Ми потребуємо певну частину матеріалів, яких в нас реально бракує, з-за кордону. Починаючи від промислового скла, якого в нас на території України взагалі не виробляють.

Є над чим думати й працювати.

– Щодо будівництва укриттів та сховищ: що важливо враховувати? І чи можливо прискорити цей процес?

– На цю тему багато пишуть різного. Особливо мені «подобається», коли пишуть про те, що окремі об’єкти стають у рази дорожчими, мовляв, чому ще рік тому були дешевшими, а нині такі захмарні суми? Відповідь проста – варто просто уважніше почитати нові ДБН (державні будівельні норми) від 1 листопада 2023 року і зрозуміти, що нові критерії до будівництва кардинально відрізняються від тих, якими вони були раніше. Якщо об’єкти не були розпочаті до листопада минулого року, то їх треба перепроектовувати вже з урахуванням нових ДБН. І оскільки Україні об’єктивно доведеться робити акцент на підземні, набагато сучасніші, захищеніші і набагато більш універсальні об’єкти (ПРУ, бомбосховища, об’єкти подвійного призначення, як то школи чи дитячі садки під землею), то безпека у цьому випадку стає значно дорожчою. Якщо за старими нормами окремі подібні об’єкти коштували 60 – 70 мільйонів гривень, то згідно з новими ДБН вартість нині сягає до 300 мільйонів. З цим доведеться рахуватись.

Безпека – це дорого! Але, це необхідно робити й враховувати той факт, що життя людей – беззаперечний пріоритет. Тому, усі оці хвилі критики чи якихось маніпуляцій на темі тендерів та «захмарних цін» – просто або від банальної необізнаності, або ж є спробами розхитати ситуацію у воюючій країні.

– Залучення інвестицій та тотальна реконструкція України після війни – наскільки це реально?

– Тут я не буду оригінальним і лише повторю те, про що говорив не раз в різних інтерв’ю. Наша держава самотужки не впорається, бо відбудова України – дуже й дуже коштовна справа. Без іноземних інвестицій нам просто не обійтися.

На недавній Конференції з відновлення України у Берліні представники світових країн-лідерів чітко артикулювати, що зацікавлені вкладати в Україну. Назвали, щоправда, три моменти, які в них викликають побоювання сьогодні – війна, безпека співробітників та місцева корупція. Тому, як у будь-якій цивілізованій країні світу, інвесторові в Україні потрібні чіткі правила гри і гарантії. Не такі, які мінятимуться чи ігноруватимуться, а, скажу так, залізобетонні правила, котрі будуть сталими та непорушними. Лише тоді інвестор прийде до нас.

А вкладати в Україну потрібно. Тим більше, що є куди і точно буде куди. Особливо після війни, коли відбудовувати треба буде практично усе, але вже за новими стандартами та критеріями підвищеної якості й значно більшої безпечності.

– Розвитку будівельної галузі свого часу сприяв «Благодійний фонд Віктора Лещинського». Але зараз Ваша команда спрямувала усі свої зусилля на допомогу військовим та цивільним. Про які напрямки йдеться?

– Насправді БФЛ першочергово був створений для підтримки молодих архітекторів, проектантів, будівельників. Два роки до повномасштабного вторгнення, разом з будівельними ВНЗ і організаціями, ми максимально сприяли тій молоді, яка хотіла реалізуватись, але, скажу так, не мала стимулу. Тому ми давали їй стимул любові до будівельної галузі, до праці, де молода людина хотіла реалізуватись.

Зараз можу сказати, що у сьогоднішній складний час ми максимально активно і широко продовжуємо пропагувати як перспективність сфери будівництва нині й у післявоєнний час, так і престижність професії будівельника загалом.

– У Вас багато партнерів. Якими спільними результатами пишаєтеся найбільше?

– В нас велика кількість контактів як в Україні, так і з іноземними організаціями, які ми започаткували ще до широкомасштабної війни. Ми це максимально використовуємо заради підтримки цивільних людей, які опинилися у певний час в зоні бойових дій. Підтримуємо й військових різними невійськовими засобами – одягом, засобами особистої гігієни, продуктами харчування тощо. Ми одразу дуже активно працювали у цьому напрямку. Скажу прямо, що особисто я взагалі не займався своєю профільною роботою впродовж першого року повномасштабного вторгнення. Я тоді делегував повноваження управління компанією своїм заступникам, а сам присвятив себе суто волонтерському спрямуванню.

Перший рік – 2022 – ми усі витримали суто на ентузіазмі усіх українців, коли переламали ситуацію. Я добре бачив, як кожен намагався зробити максимум для того, щоб відстояти нашу рідну землю.

– Які цілі визначили собі на цей рік?

– Як і до війни, так і зараз (хочу на цьому наголосити) будь-який бізнес – маленький, середній чи великий – обов’язково повинен бути соціально адаптованим і соціально орієнтованим. Особливо великий бізнес завжди повинен брати на себе гуманітарну місію й спрямовувати частину прибутків на якийсь соціальний проект, котрий існує не заради заробітку, а заради тих людей, кому це реально необхідно.

Часто невеликі кроки з боку бізнесу допомагають здійсненню дуже великих сподівань інших людей. Саме у цьому напрямку ми й рухаємось. Це і буде головною метою, реалізацією якої я завжди займатимусь і пишатимусь, які б проекти чи завдання не чекали на мене і моїх колег у майбутньому.

Запис Професія будівельника має бути престижною! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Він буде покликаний допомогти систематизувати дані про стан кожного укриття по усій країні. Відомо, що офіційна державна база укриттів відрізнятиметься від аналогічних баз даних, які нині є в інформаційному просторі, оскільки її наповнення й верифікація, а також вимоги до адміністрування будуть чітко регламентовані. Систему планується інтегрувати у мобільний застосунок «Дія».

Оновлені державні будівельні норми (ДБН) «Захисні споруди цивільного захисту», які набули чинності з 1 листопада минулого року, містять дуже суворі вимоги до бомбосховищ, що можуть стати бар’єром для реалізації проектів в Україні через надто значне їхнє здорожчання. Таке заявляє секторний інженер відділу регіонального розвитку департаменту проектів Європейського інвестиційного банку Павло Новак.

Він акцентує, що «бомбосховища коштують у деяких проектах дорожче, аніж сама школа, сервісний центр або дитячий садок. Бомбосховища потрібні, їх необхідно робити, але щоб вони не ставали бар’єром у процесі імплементації, процесі проектної документації, розроблення та проходження експертизи. Банк сподівається на переговори з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, щоб знайти оптимальні шляхи вирішення цієї проблеми».

До ДБН щодо споруд цивільного захисту можуть внести певні зміни за умови конструктивних пропозицій від профільного середовища та ринку. Йдеться про довжину та висоту евакуаційних виходів, ємність резервуару для води, вимоги до облаштування універсального санітарно-гігієнічного приміщення тощо. Про це розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Вона наголошує, що «нині до розробників ДБН надходить багато звернень щодо коригування цих норм. Зокрема, щодо використання більш легких конструкцій і можливості не розміщувати об’єкти під землею».

Щоб оцінити ефективність нових ДБН, потрібно з ними пожити, протестувати. Спроектувати, побудувати та дивитися на результати – лише тоді можна буде оцінювати, наскільки укриття стали комфортнішими та чи «працюють» нові правила на практиці. Так вважає СЕО урбан-бюро Big City Lab Вікторія Титова.

Вона зауважує, що «можна побудувати найгарнішу школу у світі, але без безпечного укриття її не візьмуть в експлуатацію. Так, зараз потрібно змиритися: стільки коштує безпека дітей».

На тему укриттів ЗМІ багато пишуть й різного. Особливо «подобається», коли пишуть про те, що окремі об’єкти стають у рази дорожчими, мовляв, чому ще рік тому були дешевшими, а нині такі захмарні суми? Відповідь проста – варто просто уважніше почитати нові ДБН та усвідомити, що нові критерії до будівництва укриттів кардинально відрізняються від тих, якими вони були раніше. На цьому наголошує президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.

Він роз’яснює, що «якщо об’єкти не були розпочаті до листопада минулого року, то їх треба перепроектовувати вже з урахуванням нових ДБН. І оскільки Україні об’єктивно доведеться робити акцент на підземні, набагато сучасніші, захищеніші і набагато більш універсальні об’єкти (ПРУ, бомбосховища, об’єкти подвійного призначення, як то школи чи дитячі садки під землею), то безпека у цьому випадку стає значно дорожчою.

Якщо за старими нормами окремі подібні об’єкти коштували 60 – 70 мільйонів гривень, то згідно з новими ДБН вартість нині сягає до 300 мільйонів. З цим доведеться рахуватись. Тому, усі оці хвилі критики чи якихось маніпуляцій на темі тендерів та «захмарних цін» – просто або від банальної необізнаності, або ж є спробами розхитати ситуацію у воюючій країні».

Запис В Україні планується Єдиний державний реєстр укриттів спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Чому нині так багато уваги в Україні приділяється саме будівництву укриттів, зокрема, протирадіаційних? В чому головні особливості оновлених державних будівельних норм (ДБН) про укриття та інші споруди цивільного захисту, котрі набули чинності з листопада 2023 року? Чи взагалі можливий відвертий «розпил» коштів під час будівництва того чи іншого відповідного об’єкта?

Про це у новому випуску передачі «Особистість з Сергієм Дойком» розповів відомий експерт з питань будівництва, президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.

Будь-яке нове будівництво в Україні має відбуватись за принципами безбар’єрності, підвищених вимог до енергоефективності та посиленого захисту цивільних, адміністративних та промислових споруд.

Оскільки це – одна з умов ефективної модернізації країни, то нові стандарти будівництва вже закладаються у нову законодавчу рамку містобудівної політики та відновлення України, а також враховуються під час проектування й безпосередньої реалізації проектів.

Про це дивіться у програмі «Особистість з Сергієм Дойком».

Запис Безпека – це дорого! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

До участі у роботі Семінару запросили: керівників та/або заступників керівників Служб відновлення та розвитку інфраструктури в областях; відповідальних фахівців із юридичних, кошторисних та закупівельних питань Служб відновлення; фахівців обласних державних адміністрацій та державних підприємств – балансоутримувачів автомобільних доріг загального користування місцевого значення; фахівців дочірніх підприємств АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та інших зацікавлених установ й підприємств.

До заходу долучився і президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.

За його словами, головними темами заходу були: особливості ціноутворення в цивільному будівництві; правила та методика визначення вартості дорожніх робіт; нормативно-правове забезпечення містобудівної діяльності; новації у будівельних нормах та нормативних документах; цифровізація в будівництві та впровадження BIM-технологій; впровадження контрактів за схемою «проектуй – будуй»; особливості здійснення публічних закупівель тощо:

«Якість кошторисно-проектної документації наразі залишається доволі слабкою. Є моменти із делегування щодо проходження прав експертизи проектними компаніями, що теж не є позитивним, адже замовник відпускує контроль за якістю кошторисно-проектної документації на проектну організація, яка сама обирає експертну організацію». 

Крім того, Віктор Лещинський додав, що обговорювали болюче питанням і будівельників у регіонах. Щодо підняття їхньої заробітньої платні та слабку кваліфікацію.

Юрій ІВАНОВ 

Запис Віктор Лещинський долучився до науково-практичного семінару щодо актуальних питань відновлення та розвитку інфраструктури, який поводять у Івано-Франківську спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Промислове будівництво

Напрямок діяльності Альянсу, що пов`язаний з проектуванням, будівництвом та експлуатацією об`єктів промисловості (заводів, виробничих підприємств тощо).

Житлове, багатоквартирне будівництво

Напрямок діяльності Альянсу, що пов`язаний з проектуванням, будівництвом та експлуатацією багатоквартирних будинків.

Малоповерхове будівництво

Напрямок діяльності Альянсу, що пов`язаний з проектуванням, будівництвом та експлуатацією малоповерхового житла.

Інфраструктурне будівництво

Напрямок діяльності Альянсу, що пов`язаний з проектуванням, будівництвом та експлуатацією об`єктів інфраструктури населених пунктів (лікарні, школи, дитячі садочки, парки, сквери, театри, кінотеатри, адміністративні будівлі тощо).

Запис Будівництво спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.