FIABCI (International Real Estate Federation) – міжнародна професійна організація у сфері нерухомості, заснована у 1951 році, яка об’єднує девелоперів, інвесторів, архітекторів, оцінювачів та консультантів із понад 60 країн світу. Організація формує глобальні стандарти ринку нерухомості та виступає платформою для обміну досвідом і розвитку міжнародного партнерства.

У центрі обговорення – інтеграція українського проєктного ринку до міжнародного професійного середовища, впровадження єдиних стандартів у сфері девелопменту та проєктування, а також участь українських фахівців у глобальних галузевих ініціативах. У зустрічі також взяла участь керівник FIABCI-Ukraine Аліса Баньковська.

За результатами підписано меморандум про співпрацю, який передбачає розвиток партнерства між НСПС та FIABCI, обмін професійним досвідом, участь у спільних заходах і формування спільних підходів до підвищення якості проєктної діяльності.

“Співпраця з FIABCI – це практичний крок до інтеграції українського проєктного ринку у глобальне професійне середовище. Ми формуємо підхід, у якому якість, прозорість і відповідальність стають базовими стандартами для всіх учасників ринку”, – зазначив Віктор Лещинський.

За його словами, підписаний меморандум створює основу для практичної взаємодії та реалізації спільних ініціатив у професійній сфері.

Антоніо Кампаньйолі підкреслив: “Україна має значний потенціал у сфері девелопменту та проєктування. Співпраця з НСПС відкриває можливості для обміну досвідом і впровадження міжнародних практик, що сприятимуть розвитку галузі”.

Укладений меморандум закладає основу для системної взаємодії та посилення позицій українських фахівців у міжнародному професійному середовищі.

Запис НСПС розширює міжнародне співробітництво: підписано меморандум з FIABCI спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Віктор Лещинський провів зустріч на запрошення місцевих колег. У регіоні вже сформовано практичні напрацювання у сфері аналізу цін на будівельні матеріали, однак наступним етапом визначено їх масштабування на всеукраїнський рівень і уніфікацію підходів.

Мета зустрічі – вироблення практичних механізмів застосування нормативної бази у частині кошторисних розрахунків. Основну увагу зосереджено на формуванні інструментів, які дозволяють забезпечити обґрунтованість вартості проєктів і відповідність вимогам законодавства.

Участь у зустрічі взяли ведучий експерт Борис Гозман, керівник ТОВ “Сучасні аналітичні рішення” Константин Коваленко та Сергій Сінгер – директор ТОВ “НВП “Міжрегіональна будівельна експертиза”. Представлені напрацювання формують основу для створення інструменту системного аналізу ринку.

“Сьогодні для замовників і підрядників існує системна проблема – відсутність уніфікованого механізму роботи з цінами відповідно до вимог нормативної бази. Без автоматизованої системи обробки даних і залучення фахових експертів неможливо сформувати обґрунтовані рішення, які будуть прийнятні для державних органів і забезпечать швидкість та актуальність інформації”, – зазначив Віктор Лещинський.

Окремий блок дискусії стосувався відносин між замовниками та проєктантами, зокрема у сегменті бюджетних замовників. Учасники звернули увагу на практичні обмеження, що виникають при формуванні кошторисів і погодженні проєктних рішень.

“Ми вже маємо робочі напрацювання, але їх ефективність залежить від масштабування. Завдання – створити інструмент, який працюватиме на рівні всієї країни з єдиними правилами і підходами”, – наголосив Сергій Сінгер.

Під час обговорення також було акцентовано на якості вихідних даних та їх впливі на кінцевий результат експертизи.

“Для експертного середовища ключовим є не лише доступ до інформації, а її достовірність і актуальність. Саме від цього залежить якість кошторисних рішень і рівень довіри до проєктної документації в цілому”, – підкреслила експерт ТОВ “Проексп” Снежана Владимирова.

Запропонований підхід передбачає впровадження автоматизованої системи аналізу цін із залученням профільних спеціалістів. Такий інструмент має забезпечити швидку обробку даних і формування обґрунтованих висновків для практичного застосування.

За підсумками зустрічі сторони домовилися про подальшу координацію роботи. Робочий модуль планується підготувати до кінця місяця з подальшим представленням для професійного середовища.

Запис НСПС: у Дніпрі обговорили порядок визначення вартості будівництва та системний моніторинг цін спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Саморегуляція та економічна стійкість галузі стали ключовими темами четвертої регіональної робочої зустрічі Національної спілки проєктної справи, яка відбулася 24 лютого 2026 року у Хмельницькому. Захід продовжив серію фахових діалогів, що вже пройшли у Дніпрі, Житомирі та Рівному.

Регіональний формат роботи поступово перетворюється на системний механізм професійного обговорення проблем проєктного ринку – без декларацій, із концентрацією на конкретних рішеннях.

Президент НСПС, доктор юридичних наук Віктор Лещинський наголосив, що саморегуляція перестає бути теоретичною концепцією.

«Саморегуляція – це показник зрілості професійної спільноти. Наше завдання – виробити механізми, які працюють у практиці та підвищують відповідальність кожного учасника процесу», – підкреслив він.

Учасники та фахові позиції

У зустрічі взяли участь представники проєктних підприємств регіону: директор ПП «Універсал Інжиніринг» Валерій Шпак, керівник ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Андрій Трубенко, директор ТОВ «Іннова – Дізайн» Дмитро Шевчук, представник ТОВ «Будівельний Альянс Груп» Юлія Підтесана, представник ПП «Архітон» Ольга Любінецька та директор ТОВ «Капелас-ІС» Сергій Владіміров.

Дискусія була зосереджена на кількох напрямах: якість проєктної документації, відповідальність виконавців, ціноутворення, кадрові ризики та необхідність удосконалення законодавчої бази.

Валерій Шпак акцентував на потребі оновлення нормативного середовища: «Частина регуляторних механізмів не відповідає сучасним економічним умовам. Необхідно вдосконалювати законодавство та підходи до регулювання галузі, щоб ринок працював за чіткими і прогнозованими правилами».

Андрій Трубенко звернув увагу на важливість узгоджених підходів між державними та приватними структурами: «Єдині технічні вимоги та прозорі методики розрахунків – це основа стабільності ринку і довіри до результату».

Дмитро Шевчук підкреслив економічний аспект: «Недооцінений проєкт завжди створює ризики. Вартість робіт має відповідати реальному обсягу відповідальності та складності рішень».

Юлія Підтесана наголосила на проблемі демпінгу: «Демпінг цін і заниження зарплат руйнують професійне середовище. Якщо конкуренція зводиться лише до вартості, компанії не можуть інвестувати в якість і розвиток персоналу».

Ольга Любінецька акцентувала на кадровому виклику: «Ми конкуруємо не лише за замовлення, а й за фахівців. Без гідної оплати праці та зрозумілих правил галузь втратить професіоналів».

Сергій Владіміров порушив питання практичного змісту саморегуляції: «Професійне об’єднання має формувати механізми впливу і захисту інтересів відповідального бізнесу. Саморегуляція повинна мати реальний інструментарій».

Від розмов до механізмів

У Хмельницькому фактично продовжено лінію, започатковану в інших регіонах: саморегуляція розглядається як відповідь на розбалансованість ринку, застарілі методики ціноутворення та конкуренцію, що часто переходить у площину зниження стандартів.

Окрему увагу приділено тому, що недооцінка вартості проєктних робіт створює ризики для всіх сторін – виконавців, замовників і кінцевого результату. Без перегляду підходів до економічного обґрунтування ринок залишатиметься вразливим.

Четверта регіональна зустріч підтвердила: запит на професійний діалог є не локальним, а системним. Регіональний формат роботи НСПС буде продовжено в інших областях України.

Запис Саморегуляція проєктного ринку: у Хмельницькому відбулася четверта регіональна зустріч НСПС спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Послідовно продовжуємо формат професійного діалогу з представниками проєктних підприємств у регіонах.

Після Дніпра та Житомира Рівненщина стала наступним майданчиком для обговорення саморегуляції проєктного ринку, якості проєктної документації та підходів до ціноутворення.

Позиція принципова: саморегуляція – це не формальна конструкція, а механізм зрілого ринку. Якщо професійна спільнота не виробляє власні правила, їх встановлюють інші.

Регіональний формат роботи НСПС буде продовжено й в інших областях.

Віктор Лещинський

Запис НСПС: робочі зустрічі. Рівне спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Після Дніпра саме Житомир став наступною точкою для фахової розмови про стан проєктного ринку.

Такий формат підтверджує, що запит на професійний діалог і спільні рішення є системним, а не локальним.

У роботі взяли участь:

• представники Житомирської філії ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» – директор Олександр Павленко та заступник директора Ірина Васильківська;
• ТОВ «ПРОСПЕКТ-ПРОЕКТ» – головний інженер Дмитро Венгловський і головний конструктор Ігор Присяжнюк;
• ТОВ «МІСТОБУДУВАННЯ» – Олексій Пустовіт;
• ТОВ «БАЗИС» – Віталій Радченко;
• ТОВ «ЛЕКССТАТУС ГРУП» – Ірина Агафонова;
• МПП «ЕНЕРГІЯ» – Оксана П’ятницька.

Обговорювали конкретні питання, з якими щоденно стикаються проєктні організації в регіонах: якість проєктної документації, відповідальність виконавців, підходи до ціноутворення та межі допустимих професійних компромісів.

Окремо зупинилися на саморегуляції – не як формальній конструкції, а як інструменті, що дозволяє професійній спільноті самостійно підвищувати стандарти роботи та рівень довіри до результату.

Найближчим часом аналогічні зустрічі НСПС відбудуться й в інших регіонах країни.

Дякую колегам за відкриту, фахову й конструктивну дискусію.

Віктор Лещинський

Запис НСПС: робочі зустрічі. Житомир спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Зустріч у Дніпрі відкрила регіональний формат роботи НСПС, що буде поширений і на інші області.

Формат був робочим – без декларацій і гучних слів, із фокусом на реальні проблеми та ризики проєктного ринку.

Говорили відверто.
Про якість проєктної документації.
Про саморегуляцію як інструмент, а не формальність.
Про ціноутворення, яке й досі часто базується на застарілих підходах.

Моя позиція принципова: саморегуляція – це усвідомлене об’єднання професійної спільноти навколо спільних стандартів і відповідальності за результат. Без цього неможливо підвищити рівень проєктних рішень і відновити довіру до ринку.

Дякую колегам за предметну розмову й готовність працювати разом.

Віктор Лещинський

Запис НСПС: робочі зустрічі. Дніпропетровськ спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Під час виступу представив позицію Національної спілки проєктної справи щодо необхідності системної саморегуляції ринку. Якість проєктування має стати безумовним стандартом – із прозорим кошторисом, дотриманням державних будівельних норм та персональною відповідальністю всіх учасників процесу.

Окремо акцентував на ролі професійних об’єднань у формуванні галузевих правил і захисті інтересів відповідального бізнесу. Консолідація фахової спільноти є необхідною умовою підвищення довіри до ринку в період масштабної відбудови.

Саморегуляція – це питання зрілості ринку. НСПС продовжує формувати механізми, які перетворюють професійну відповідальність на стандарт.

Запис KyivBuild 2026 – одна з найяскравіших подій року в будівельній галузі спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Минулий 2025 рік не став для будівельної і проєктної галузі ані роком великого оптимізму, ані роком великої катастрофи. Він став роком більш тверезої оцінки ситуації. Коли стало остаточно зрозуміло, що працювати «як раніше» більше не ефективно, а формальні рішення дедалі частіше дисонують з реальною економікою, наявністю людських ресурсів та фізичними можливостями бізнесу.

Про це у програмі «Особистість з Сергієм Дойком» наголосив доктор юридичних наук, президент Національної Спілки Проєктної Справи (НСПС) Віктор Лещинський. Його оцінки не були емоційними оцінками фахівця, котрий глибоко знає нюанси справи, а лише стосувалися реального стану речей. Бо йдеться ж не про окремі проблеми сфери, а про системні збої, котрі накопичувалися роками та відчутно загострилися під час війни. «Минулий рік не можна назвати ані позитивним, ані негативним. Він став більш зрозумілим з точки зору наявних реалій. Галузь адаптувалася до викликів, але проблем точно не стало менше», – зазначив Віктор Лещинський.

Одна з ключових тем, порушена під час програми, це державне ціноутворення. Наприкінці 2025 року Кабмін оновив підходи до формування кошторисів для об’єктів державної та комунальної власності. На папері було зростання зарплат і прибутку, однак на практиці мали місце все ті ж розриви між нормативами та ринком. «Офіційна розрахункова зарплата становить близько 22 тисячі 800 гривень. Реальна ж складає 35 – 45 тисяч гривень. І це не поодинокі випадки, а це реальний ринок», – відзначив президент НСПС.

Кадровий голод у будівництві та проєктуванні давно припинив бути тимчасовим явищем. Замовники часто змушені орієнтуватися на рекомендовані державою показники. І не тому, що ці показники вірні, а тому, що так значно безпечніше з точки зору перевірок. Тому, каже Віктор Лещинський, у результаті ми отримуємо ситуацію, коли за формально правильними цифрами неможливо якісно реалізувати проєкт.

Окремий пласт проблем – діджиталізація. В Україні ця «новація» стає обов’язковою, але вона не забезпечена базовими умовами. Держава активно переводить процеси у електронний формат, але не створює механізмів для енергетичної підтримки бізнесу. Для малого чи навіть середнього бізнесу генератори та інверторні системи – це сотні тисяч гривень додаткових витрат, тоді як для проєктних компаній це ще й питання технічної спроможності працювати взагалі. «Проєктний офіс споживає десь 20 – 30 кВт. Це сервери, техніка, команди, освітлення, життєдіяльність тощо. Без стабільного електропостачання така модель просто не працюватиме», – пояснює пан Лещинський. І додає, що у ситуації, яку ми усі маємо нині, діджиталізація не стає дієвим інструментом розвитку, а починає навпаки працювати як фактор ризику.

Та найбільш болючою залишається проблема, про яку вголос говорять далеко не усі: проєктний ринок України фактично живе без чітких «правил гри». Є сертифіковані фахівці, але немає вимог до компаній, до їхнього досвіду, професійного рівня команди, спроможності виконувати складні роботи на не менш складних об’єктах. Результат – демпінг. У Prozorro вартість проєктних робіт знижують у 2 – 3 рази. Формально усе законно, але фактично це стає шляхом до втрати якості. «Я не бачив жодного якісного проєкту за демпінгову ціну. Це завжди економія на людях, термінах та контролі. А потім йдуть коригування, затримки і перевитрати під час будівництва», – говорить президент НСПС.

Так само у розмові йшлося про те, як і чому з’явилася Національна Спілка Проєктної Справи. За словами Віктора Лещинського, саме з усвідомлення необхідності змін й почалася трансформація існуючого професійного об’єднання – Національного Експертно-Будівельного Альянсу України. Альянс змінив формат і мандат, перетворившись на НСПС. Бо стало зрозуміло, що проблеми експертизи є лише частиною системної кризи і що проєктний ринок вже просто вимагає впорядкування.

Про що саме йдеться. Точно не про монополізацію чи тиск на малий бізнес. Принцип тут зрозумілий – якість, а не кількість. Членство у НСПС має бути престижним й корелюватися з рівнем відповідальності. Модель НСПС – децентралізована: регіональні представництва, сильні локальні команди, фокус саме на проєктних організаціях без дублювання функцій інших професійних спільнот.

Стратегічна мета НСПС – створення моделі саморегуляції проєктного ринку. Це не швидко і не просто. Це не процес одного місяця. Трансформація триватиме щонайменше 2 роки. Але без цього проєктна галузь й далі залишатиметься у ситуації демпінгу та втрати якості. Галузі потрібна системна робота, та ж діджиталізація повинна йти поруч із енергетичною стійкістю, а ринок послуговуватися чіткими правилами.

Саме в цій логіці НСПС заявляє про себе не як про чергове об’єднання, а як про спробу професіоналів зробити проєктний ринок відповідальним, зрозумілим та здатним працювати на відбудову України, а не створювати й потім розгрібати накопичені проблеми, на що витрачати дорогоцінний час є неефективно з будь-якої точки зору.

Запис Проєктний ринок між нормативами і реальністю, або чому галузь дозріла до нових «правил гри» спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Інтерв’ю про необхідність трансформації Національного Експертно-Будівельного Альянсу України (НЕБАУ) та філософію діяльності Національної Спілки Проєктної Справи (НСПС) науковця, доктора юридичних наук, Президента НСПС Віктора Лещинського.

– Вікторе Петровичу, загальні збори вже екс-НЕБАУ у листопаді 2025 року багато хто вже назвав точкою відліку нової галузевої реальності. Чому виникла потреба у трансформації НЕБАУ в Національну Спілку Проєктної Справи (НСПС)?

– В першу чергу тому, що Альянс виріс з формату професійного клубу. За останні роки ми пройшли шлях від об’єднання експертів до інституції, котра здатна впливати на правила, стандарти та підходи стосовно теми відбудови. Нова назва НЕБАУ – НСПС – це не якась «косметика», а фіксація нової важливої ролі: проєктування, як стратегічної функції розвитку України, а не певного допоміжного етапу будівництва.

– Якщо подивитися на еволюцію НЕБАУ із 2021-го року, то що стало ключовим двигуном змін?

– Реальність.

2021-й рік був для нас роком формування спільноти та перших суттєвих міжнародних контактів. Наступний рік змусив нас працювати в умовах війни. Ми розробляли методології оцінки збитків, рішення для тимчасового житла тощо. У 2023-му році стало очевидно, що без прозорості та антикорупційних механізмів відбудова буде приречена. 2024-й рік став роком оновлення норм, реєстру укриттів, системної робота із інвесторами.

Скажу відверто, що кожен рік лише додавав нам відповідальності. І трансформація НЕБАУ у НСПС стала цілком логічним наслідком зростання та розвитку.

– Ви часто говорите у різних інтерв’ю на багатьох телеканалах, що трансформація не є реакцією, а, радше, певним випередженням подій. Що саме Ви вкладаєте у це поняття?

– Ми не хочемо лише реагувати на проблеми, які виникають. Ми хочемо формувати середовище, де проблем ставатиме менше. Для цього потрібні зрозумілі стандарти, професійна етика, сучасні технології та сильна інституція, яка буде здатна усе це тримати у єдиній системі, у єдиній філософії.

Саме тому НСПС визначила шість ключових напрямів роботи: від законодавчих ініціатив і цифровізації до професійної освіти та міжнародної комунікації. Це точно не набір красивих гасел, а реальна архітектура галузевих змін.

– Цифровізація, BIM, AI, 3D… Для багатьох це звучить як далеке майбутнє. Наскільки це реально для української проєктної справи сьогодні?

– Це вже ніяк не майбутнє. Це сьогодення і ключова умова конкурентоздатності. Якщо ми хочемо, щоб українські проєкти були зрозумілими міжнародним партнерам та інвесторам, то ми маємо говорити з ними однією мовою. І це мова сучасних технологій. Але, технології без професійних стандартів та освіти не працюють. Тому ми й розглядаємо цифровізацію лише у комплексі з підготовкою кадрів та сертифікацією.

– Учасники зборів екс-НЕБАУ у листопаді одноголосно підтримали продовження Ваших повноважень, як Президента нової НСПС. Чому для Спілки важлива безперервність, на Вашу особисту думку?

– Бо трансформація – це процес, а не одноразове рішення. Ми одночасно змінюємо бренд (НЕБАУ на НСПС), статут, правила членства, підходи до саморегулювання. У цьому періоді важливо не втратити логіку змін й довіру всередині спільноти. Це ж не питання персоналій, це питання стабільності реформування.

– Ви часто наголошуєте на винятковій ролі українських проєктантів у відбудові України. Чого їм сьогодні бракує найбільше?

– Точно не таланту або знань. Бракує інституційної підтримки і справедливих «правил гри». Наші фахівці мають отримувати гідну оплату за свою працю, гідний правовий захист і можливість розвиватися в Україні, а не шукати собі реалізацію десь. Це питання не лише економіки, але й питання збереження професійного потенціалу держави.

– Ви активно вивчали досвід інших країн. Який урок для України?

– Він дуже простий: якісне будівництво неможливе без сильного професійного об’єднання. Польща, Німеччина, країни Балтії це вже давно зрозуміли. Там саме галузеві інституції формують стандарти, беруть активну участь у саморегулюванні та є партнерами держав. Партнерами, а не статистами.

– Якою Ви бачите Національну Спілку Проєктної Справи через кілька років?

– Центром компетенцій. Місцем, де формуються стандарти, де навчаються, де дискутують, де перевіряють рішення та беруть відповідальність за дії. У період відбудови України, погодьтесь, саме це відрізнятиме хаос від системності.

І я переконаний, що трансформація проєктної галузі стане одним із міцних фундаментів трансформації усієї нашої країни.

Запис Трансформація – не ребрендинг, а зміна правил гри та підходів спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Про те, що формує людину та визначає її шлях.

НСПС: Пане Вікторе, що для Вас особисто означає «міцний фундамент» у житті?

Віктор Лещинський: Фундамент для мене є тим, чого не видно зовні, але саме він тримає усю конструкцію будь-чого. Для мене фундамент у житті – це любов до близьких, повага до оточуючих мене людей та віра у себе, справу, у завтрашній день. Коли ці речі є, то можна витримати будь-які навантаження та негаразди. Без цих ключових речей навіть найбільші досягнення залишаються крихкими.

НСПС: Ви часто порівнюєте життя із домом. Чому саме така метафора?

Віктор Лещинський: Жоден справжній дім ніколи не будується швидко. Він потребує продуманого плану, часу, терпіння та відповідальності за кожне ухвалене рішення. Так само, як і життя. У житті кожен крок як цеглина. Якщо десь, скажу так, схалтурити, знехтувати головним або поспішити, то рано чи пізно навіть найміцніша конструкція дасть тріщину.

НСПС: Які принципи Ви вважаєте незмінними, незалежно від обставин?

Віктор Лещинський: Чесність перед собою й перед іншими. Слово, яке має вагу, за яке не соромно та за яке готовий відповідати. І, безумовно, повага до людей, навіть коли думки з ними в мене не збігаються. Саме ці принципи, на мою думку, у наші складні часи стають чіткими орієнтирами і не дозволяють втратити себе.

НСПС: Чи був у Вашому житті момент, який змусив Вас переосмислити цінності?

Віктор Лещинський: Такі моменти є у кожного, навіть якщо не усі про них говорять. Вони приходять несподівано та дуже чесно ставлять запитання: «Що ж насправді важливо?». Такі моменти нагадують нам, що значення має не лише результат, але і шлях, яким ти до цього результату дійшов. І люди, з якими ти був поруч. Та які були поруч із тобою.

НСПС: Що сьогодні Вас мотивує рухатися далі?

Віктор Лещинський: Відчуття відповідальності. Перед родиною, командою, партнерами, людьми, які довіряють і розраховують на мене. І ще – віра у те, що навіть невеликі, але правильні кроки, з часом змінюють майбутнє значно відчутніше, аніж красиві чи гучні слова.

НСПС: Яку пораду Ви дали б тим, хто читатиме ці Ваші слова?

Віктор Лещинський: Не ігноруйте фундамент. Інвестуйте час та увагу у близьких, у власні цінності, у внутрішню чесність, у віру в себе. Коли основа міцна, то будь-які поверхи життя – кар’єра, мрії, плани, бажання – постануть дуже впевнено та дуже надовго.

Запис Президент НСПС Віктор Лещинський: Життя починається із внутрішньої опори спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.