Мета конкурсу — залучити студентів до наукової роботи, пропагувати новітні будівельні технології, обмінюватися передовим досвідом будівельної науки та виробництва, підвищувати якість підготовки фахівців-будівельників.

А стратегічним пріоритетом конкурсу є створення умов для розвитку інтелектуального потенціалу талановитої молоді, підтримки наукової та творчої роботи студентів, стимулювання їх інтересу до дослідницької роботи та оволодіння інноваційними технологіями в будівництві.

Підтримкою талановитої молоді, зокрема майбутніх фахівців у будівництві, давно і наполегливо займається Фонд Віктора Лещинського, який і забезпечив призи для переможців конкурсу. Нагорода за І місце — 7000 грн, за ІІ місце — 5000 грн, за ІІІ місце — 3000 грн., а також — іменні годинники з символікою Фонду.

На конкурс було подано багато чудових робіт. Конкурсній комісії непросто було обрати переможців. Але найкращі роботи все ж були визначені. Імена їх авторів буде оголошено 28 вересня під час Вченої Ради. Тоді ж і відбудеться нагородження переможців.

Крім того, як і було обіцяно на початку конкурсу, серед усіх його учасників буде розіграно Apple iPhone 11, наданий Фондом Віктора Лещинського. Це відбудеться також під час Вченої Ради 28 вересня.

Як це буде — обов`язково розповімо! Слідкуйте за нашою сторінкою!

Запис Конкурс наукових робіт серед студентів КНУБА: найкращих обрано! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Натомість Україна поки лише рухається в напрямку незвичайних та цікавих проектів, і цьому є ряд пояснень.

На сьогодні у світі реалізується чимало цікавих архітектурних проектів. Наприклад, найвищою будівлею та першою спорудою, що перетне позначку в 1 кілометр, має стати Jeddah Tower, яку зводять неподалік другого найбільшого міста у Саудівській Аравії.

Її проектна висота складає 1007 метрів, а кількість поверхів – 167. Для порівняння, найвища споруда на сьогодні – це відома у всьому світі Бурдж-Халіфа, що має 828 метрів та 163 поверхи.

За наміром авторів проекту Jeddah Tower, хмарочос стане центром нової надсучасної ділової агломерації з населенням 80 тисяч осіб.

Вартість зведення становить понад 1,2 мільярдів доларів, а тривалість будівництва складає 11 років. Проект розпочали у 2013 та планують завершити у 2024 році.

Натомість вся нова агломерація, тобто це фактично невеликий район міста, затягне на щонайменше 20 мільярдів доларів. Для порівняння, це дорівнює 1/6 частині ВВП України.

Ще одним незвичайним проектом є Agora Garden Tower в Тайбеї, Тайвань. Її головною фішкою буде не висота – майбутня споруда налічує всього 20 поверхів.

Натомість на кожному поверсі білої споруди будуть розташовані сади, а сама башта закручується по спіралі на 90 градусів знизу догори.

Звичайно, її енергоспоживання буде зведено до мінімуму, основу постачання складуть відновлювальні ресурси, а матеріали будуть на 100% піддаватись переробленню.

Фактично, будівля є новим словом в екологічному дизайні. До того ж майбутні власники апартаментів не будуть страждати від відсутності парків – навіть на десятому чи п’ятнадцятому поверсі вони зможуть в будь-який момент погуляти по справжньому саду.

Цікавим з точки зору архітектури є комплекс Dawang Mountain Resort в Китаї. І не лише тому, що на відміну від звичних всім гірських баз відпочинку, він будується не з деревини, а зі скла, металу та бетону.

Принадою курорту є головна будівля, розташована на двох прямовисних скелях. Вона буде звисати вниз, відкриваючи гостям панораму на 30-ти метровий водоспад.

У середині ж комплексу буде все – починаючи від аквапарку та магазинів, і закінчуючи штучною сніжною гіркою для катання на лижах.

У Малайзії вирішили не обмежуватись однією будівлею, натомість там зводять нове місто на 1400 гектарах площі чотирьох штучних островів.

Локація має стати домівкою для більш ніж 700 тисяч людей, використовувати дощову воду для споживання та вирощування продуктів, та відновлювальні джерела електрики.

Також більшість будівель матимуть парки замість звичних дахів. А щоб людям було легко гуляти, всі вони будуть між собою об’єднані разом.

Також прямо зараз у світі зводять неймовірні аеропорти, стадіони, підводні ресторани, готелі, споруди в покинутих кар’єрах та інші чудернацькі об’єкти, кожен з яких дивує та заслуговує уваги.

Загалом, сучасні архітектурні проекти можна поділити на декілька груп. Перша – це різноманітні будівні з приставкою «най-«.

Їх зводять для того, щоб показати економічну силу та потужність того чи іншого міста або країни. Також вони виступають «магнітами» для туристів.

Друга велика група – це популярні зараз екологічні проекти. Будинки з садами та парками, зеленими дахами, зроблені з перероблених або таких, що піддаються переробленню, матеріалів.

Поки що вони є досить дорогими й дивними, але саме на таких проектах архітектори тестують сміливі концепти, і деякі з них через п’ять-десять років можуть дістатися до масового сегмента.

Також популярними стали проекти на штучних островах. Чимало економічно потужних регіонів та країн, таких, як Шанхай, Сінгапур, Японія та ряд інших, просто не мають достатньо землі, щоб забезпечити місце для населення, яке постійно зростає.

Також намивні острови роблять поруч із великим містами, де ціна землі настільки велика, що дешевше створити власну, ніж купувати наявну.

З розростанням агломерацій та збільшенням населення, такі проекти будуть ставати актуальними для все більшого числа місцевостей.

Також з кожним новим об’єктом архітектури з’являється краще розуміння особливостей штучних островів на річках, в затоках та інших локаціях.

І якщо біля відомих пальм в Дубаї почала застоюватись вода, це стали враховувати надалі для будь-яких інших проектів.

Що стосується України, невисоку популярність цікавих архітектурних проектів у нас можна пояснити саме відсутністю трьох вищезгаданих факторів.

У країні немає надлишкових коштів, щоб будувати кілометрові хмарочоси. Тоді як аналогічні за місткістю будівлі по 20-25 поверхів будуть коштувати щонайменше в п’ять-вісім разів дешевше.

При цьому в нас є достатньо вільної площі, щоб розмістити на ній всі ці об’єкти.

Також мало хто готовий інвестувати в екологічні проекти з невідомими або й зовсім відсутнім періодом майбутнього прибутку та поверненням витрат.

Покупці ж просто не згодяться переплатити дві ціни за квартиру або офіс, тільки тому, що він зроблений з перероблених матеріалів, та використовує енергію сонця.

Попит в житловому та комерційному сегментах диктує девелоперам необхідність простих та функціональних рішень без надлишків. Незалежно від сегмента, люди чи компанії не будуть переплачувати за неефективні площі.

Хоча, звісно, і тут є виключення. Серед прикладів цікавих проектів, найпершими спадають на думку торговий центр Оушен Плаза в Києві, а також декілька житлових проектів, так само в столиці.

Якщо шукати українську архітектуру в інтернеті, то всі статті будуть про фортеці, помістя колишніх дворян або магнатів. Найбільш «сучасними» проектами є модерністські будинки на кшталт «тарілки», готелю «Салют», або ж круглі «початки» житлових будинків-кукурудз на Оболоні.

До речі, вони розкривають ще одну причину невисокої популярності незвичайної архітектури в сучасній Україні. На жаль, багато прогресивних проектів дуже швидко застарівають.

Уже через декілька десятків років будівля з запасом фізичної міцності на сторіччя може бути зовсім не актуальною морально. Це також ризики для власників нерухомості, які можуть втратити у вартості активів, а тому вирішують йти більш стандартним та перевіреним шляхом.

Архітектура є одним з дзеркал суспільства, його розвитку та цінностей. Сьогодні в Україні покупці готові платити за практичність, простоту та функціональність.

Люди та бізнеси не женуться за приставками «най-» та не готові нехтувати комфортом або зручністю. Це означає, що принаймні п’ять-десять років наші будинки не будуть фігурувати в глобальних рейтингах цікавих архітектурних проектів, окрім, можливо, якихось приватних садиб.

Сьогодні Україна має повний диктат замовника та покупця над архітекторами. Хоча деякі нові проекти можуть зламати цей тренд – принаймні, на рендерах, виглядає саме так.

Дмитро Ісаєнко, Народний депутат, cекретар Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

Посилання на джерело

Запис Сучасна архітектура: коли в Україні зводитимуть унікальні архітектурні об’єкти? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Чому так відбувається? І хто в цьому винен?

Україна – держава з багатою історією. Значна кількість міст занесені до списку історичних та підлягають охороні на законодавчому рівні.

Будь-які містобудівні перетворення в історичних ареалах таких місць повинні контролюватись органами охорони культурної спадщини.

Але в більшості з них, в історичних частинах міста зустрічаються непоодинокі руїни колись прекрасних творінь архітектури, поряд з якими стоять недавно зведені новобудови в скляних фасадах.

В Україні прийнято звинувачувати в цьому бізнес, який начебто готовий заради наживи понищити будь-яку пам’ятку, проте, чи так це насправді?

Відповідно до законодавства, пам’ятки архітектури та містобудування поділяються на три види:

1. Пам’ятки місцевого значення – відігравали значну роль в історії населеного пункту або пов’язані з історичними місцевими діячами.
2. Пам’ятки національного значення – відігравали значну роль в історії країни або пов’язані з історичними видатними діячами.
3. Щойно виявлені пам’ятки – об’єкти, які мають певні ознаки пам’ятки, і до прийняття остаточного рішення щодо їх статусу підлягають охороні.

Проте, кожна пам’ятка обов’язково має відповідати критерію автентичності. Це означає, що вона повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування. Інакше кажучи, не все що старе – то пам’ятка архітектури і містобудування.

На кожну пам’ятку має бути складена наукова документація та виготовлено її паспорт, у якому чітко встановлено, що ж саме складає цінність у конкретній будівлі (фасад, ліпнина, арки тощо). Однак, з практики можу зробити висновок, що в значної частини пам’яток такого документу немає, особливо це стосується щойно виявлених об’єктів.

Часто органи охорони культурної спадщини самі не знають, чи справді є щось цінне в будівлі, а внесли її до переліку охорони просто за критерієм давнини і, оскільки терміну протягом якого по такому об’єкту необхідно прийняти рішення немає, це питання зависає на десятки років. Місто Київ дуже яскравий цьому приклад.

А що ж в такому випадку робити власнику таких будівель?

Українське законодавство дуже жорстко регламентує можливість проведення будівельних робіт на пам’ятках і дозволяє виключно реставраційні роботи, перед проведенням яких треба отримати значну кількість погоджень. Тобто, юридично, на пам’ятці заборонено змінити внутрішню стінову перегородку, перекриття або двері між кімнатами.

На жаль, ефективно використати такі будівлі в сучасних реаліях не завжди вдається, адже деякі з них навіть не містять інженерних мереж, мінімально необхідних для комфортного її використання, а тому, якщо реставрувати будівлю абсолютно без змін, то використовувати її буде неможливо.

І навіть, якщо хтось все ж таки на це наважиться, йому доведеться пройти всі кола бюрократичного пекла і витратити значну кількість часу та коштів. Тому, власники того, що ще залишилось від культурної спадщини, роками оббивають пороги органів охорони культурної спадщини, щоб знайти оптимальне рішення, а історична цінність стоїть зруйнованою та прикрита ширмою.

Як наслідок, соціально-відповідальний бізнес, не ризикуючи брати на себе відповідальність за порушення законодавства, продає об’єкт, внаслідок чого, пам’ятники архітектури, які начебто повинні мати найвищу ціну, на ринку оцінюють нижче, адже їх використання тягне власника в бюрократичне болото.

В результаті, оскільки для соціально-відповідального бізнесу такий об’єкт не становить значного економічного інтересу, пам’ятки можуть опинитись у власності тих самих бізнесменів, які готові знехтувати українським законодавством та соціальними інтересами.

За такої умови, держава або місцева громада при кожному відчуженні пам’ятки має переважно право на її викуп з приватної власності і обов’язково повинна перед кожним продажем приватним особам письмово відмовитись від такого права. На практиці я ще не зустрічав випадків, коли держава б скористалася своїм переважним правом.

Тож в наших реаліях створився еталон бюрократизму, коли орган, який створений спеціально для зберігання культурної спадщини минулих поколінь, робить все від нього залежне, щоб спадщини залишались руїнами, які прикриті ширмою.

Отже, для збереження історії, необхідно все ж піти на певні послаблення, наприклад, зобов’язати власників зберегти фасади будівель та ті внутрішні елементи, які справді несуть історичну цінність, а інші частини будівлі дозволити переобладнати під сучасні реалії.

Необхідно навести лад з щойно виявленими п’ятками, встановити термін, протягом якого повинно бути проведено дослідження та прийнято остаточне рішення щодо їх статусу, встановити чіткі правила гри і виготовити по кожній пам’ятці чіткий алгоритм дій з межами дозволених перетворень, щоб потенційний її покупець свідомо йшов на майбутні значні витрати по її реставрації та був певний, що будівля зможе простояти до моменту отримання дозвільних документів, а бюрократичні процедури не затягнуться не десяток років.

У разі створення оптимальних умов, держава зможе відновити понищені часом історичні ареали міст за рахунок соціально свідомого бізнесу, який цінує історичні надбання та задля їх збереження готовий пожертвувати своїми прибутками.

Для цього необхідно змінити підходи в контролюючих органах до ситуації, щоб вони не говорили лише «як не можна робити», але і чули пропозиції бізнесу «як можна» вдихнути в об’єкт нове життя і при цьому зберегти саме ті його елементи, які становлять історичну цінність.

У результаті, вдасться віднайти точку балансу між соціальними та економічними інтересами і суттєво покращити зовнішній вигляд будівель, що становлять історичну цінність.

Юрій Хапко, адвокат, к.ю.н., старший партнер TOTUM LF

Посилання на джерело

Запис Пам’ятки архітектури та містобудування в Україні: яка доля їх чекає? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Статистичні дані говорять, що в Україні близько 75 млн кв. м є аварійними і непридатними для проживання. В одному тільки Києві налічується понад 3 тисячі застарілих будинків.

Вся справа в тому, що більшість хрущовок будувалися в період з 1957 до 1985 року. Термін експлуатації таких будинків становить 60 років. Значить, перші квартали такої забудови потрібно було віддавати під реконструкцію ще в 2017.

Четвертий рік поспіль мешканці таких будинків ризикують. Навряд чи будинок завалиться одномоментно, швидше за все цього не відбудеться.

Але хто дасть гарантію? 60-річний термін експлуатації був прописаний з умовою проведення постійних ремонтів комунікацій, під’їздів, дахів та іншого. Але, на жаль, таких ремонтів ніхто не проводив. А значить ризики високі.

3 червня мер Києва заявив, що містом розроблений проєкт, який передбачає знесення хрущовок і будівництво на їх місці нового житла. Що важливо, відповідні дії враховані і в новому генплані. А значить, не за горами перехід до активної фази процесу.

Київміськбуд може взяти на себе певну частину з реконструкції кварталів застарілого житла. Нам вистачить потужності і досвіду не тільки почати, але і потягнути більшу частину. Виділю кілька моментів, які, на мою думку, повинні бути кристалізованими і чіткими, щоб врешті-решт реконструкція не обернулася провалом.

Перше. У процесі реконструкції маєн бути зацікавлене місто. Щоб почати реконструкцію, поруч з кварталом застарілого житла має бути ділянка землі, на якій можна буде побудувати новий будинок. У нього відселяються мешканці першої черги на реконструкцію.

Після цього, можна починати основний етап робіт. Не менш важливе питання — наявність нових зовнішніх мереж. Швидше за все, в застарілих районах їх немає, а значить на забудовника автоматично ляже навантаження і з будівництва відповідних комунікацій. Вважаю, що місто повинне буде сприяти в цьому питанні.

Друге. Коефіцієнт площі. Тобто, на скільки квадратних метрів квартира в новому будинку повинна бути більша за ту, що була в «хрущовці». Свого часу Київміськбуд забудовував Позняки, де в колишні часи був приватний сектор.

Щоб мирно вирішити проблеми з мешканцями приватних будинків, компанія пропонувала їм квартиру або грошовий еквівалент. Одні погоджувалися відразу, інші — вирішили брати хитрістю. Оформивши прописку в своєму 50-ти метровому будиночку для ще десятьох родичів, вони вимагали видати квартири на всіх.

Повинен сказати, не вийшло. Я це до чого: питання заміни житлових площ має вирішуватися незалежно від кількості осіб, що проживають або прописані. За словами мера, жителі хрущовок отримають нове житло з «еквівалентом в 1,5 квартири в нових будинках».

Третє. Питання виселення мешканців застарілого житлового фонду. Як показує практика, в кожному будинку, колективі, просто групі людей завжди знайдеться один, який проти. І говорячи про виселення, такі будуть зі 100% вірогідністю.

Через страх залишитися на вулиці, нерозуміння того, що відбувається або просто капосність. Щоб такі люди не стали перепоною для тих, хто все ж хоче жити в новому будинку, необхідно регламентувати відсоток мешканців, згоди яких буде достатньо для старту робіт.

Експертні кола називають цифру 75%, і я з ними солідарний. Згоди 75% мешканців хрущовки має бути досить для виселення. Важливо, щоб це було зафіксовано на законодавчому рівні.

Початок — вже половина справи. І якщо на цей раз від розмов ми дійдемо до реконструкції хоча б одного будинку, це буде величезний крок. Упевнений, що в процесі з’явиться ще багато неврахованих питань. Наприклад, деякі країни зіткнулися з проблемою старого сміття — його просто нікуди дівати.

Зарубіжним колегам довелося будувати заводи для переробки будівельного сміття, яке залишається після знесення будинків. Його переробляли і використовували в дорожньому виробництві. Ми теж повинні про це подумати.

Місто потребує реконструкції кварталів застарілого житла. Хрущовки застаріли фізично і морально, кияни заслуговують нового комфортного житла. Найголовніше, щоб процес реконструкції базувався на чіткій законодавчій базі.

Наявність такої дозволить реалізувати проєкт максимально швидко і прозоро, що важливо для компаній, які будуть цим займатися, а значить і для міста в цілому. Крім того, законодавство повинно роз’яснити людям, що живуть в хрущовках, як буде відбуватися процес, чого їм очікувати і на що вони мають право.

Саме з мешканцями на перших етапах реконструкції кварталів застарілого житла потрібно буде проводити роз’яснювальну роботу. Процес буде довгим і копітким. І без чіткого законодавства тут не обійтися.

Ігор Кушнір, глава правління — президент ХК Київміськбуд, доктор юридичних наук

Посилання на джерело

Запис Що робити із застарілим житлом? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Технологічні рішення здатні зберегти історичні пам’ятники для нащадків або воскресити вигляд споруд, які вже частково зруйновані.

Такі кейси є не тільки на Заході, а й в Україні.

Нотр-Дам і Тріумфальна арка: світова практика

16 квітня 2019 року на очах сотень людей загорівся собор Паризької Богоматері.

Пожежу в одній з найбільш відомих історичних пам’яток Франції все-таки вдалося загасити, але вона призвела до обвалення шпиля і даху.

Це буде не перша реставрація собору з багатовіковою історією. Однак тільки в цей раз для відновлення Нотр-Дама використовують 3D-модель. Її створили за допомогою лазерного сканування до загоряння, коли планували ремонтні роботи.

Відразу після пожежі ЗМІ та інтернет-користувачі активно підтримували чутки, що для реставрації знадобиться модель собору з гри Assassin’s Creed. Це не підтвердилося: при відтворенні вигляду Нотр-Дама важлива максимальна деталізація і точність — до міліметра. Комп’ютерна графіка таким похвалитися не може.

Крім того, реставраторам і інженерам важлива не тільки зовнішня частина, але і структура внутрішніх перекриттів даху. Ці деталі відомі завдяки збереглася документації, а також результатами лазерного сканування.

Відсутність 3D-моделі сильно ускладнило б реставрацію.

Кейс Нотр-Дама — найяскравіший приклад використання технологій для відтворення або відновлення історичного об’єкта. Але не єдиний.

У 2001 році в Афганістані таліби знищили Культурний ландшафт Баміанської долини, створений в VI столітті н.е., назвавши їх язичницькими ідолами.

У 2015 пара китайських мільйонерів вирішила відтворити вигляд зруйнованих скульптур з допомогою голограм. Вони профінансували створення 3D-зображень і встановили проектор, який пізніше передали у власність міністерству культури.

Влітку того ж року 150 людей спостерігали за світловим шоу — вночі проектори включили і проекції статуй Будди постали перед глядачами у всій своїй величі.

Вперше подібну ідею запропонували реалізувати в 2005 році, але тоді проект не підтримали.

Зараз баміанська влада не може дозволити часте використання проектора через проблеми з енергопостачанням, як повідомляє NYT. Але технології дозволили відтворити легендарні статуї.

До речі, саме знищення Будд і стало поштовхом до розвитку некомерційних організацій, мета яких — збереження об’єктів культурної спадщини.

Найвідоміший з них — проект CyArk, створений в 2003 році. Його активісти почали зі створення цифрових копій об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за допомогою лазерного сканування.

Пізніше CyArk і Google заснували Open Heritage project, що дозволяє людям відвідати в віртуальній і доповненій реальності об’єкти історичної та культурної спадщини, як існуючі, так і вже зруйновані — від Титаніка до Парфенона і Пізанської вежі.

Інша відома організація — англійський Інститут цифрової археології, який створив копію Тріумфальної арки, зруйнованої бойовиками ІГІЛ в Пальмірі.

Збереження пам’яток в Україні

В Україні багато архітектурних пам’яток і старовинних будівель, які знаходяться в жалюгідному стані, під загрозою знесення і потребують реставрації.

Ця проблема привернула увагу некомерційного проекту «Мапа реновації». Його творці вирішили скласти інтерактивну карту історичних будівель Києва, які потребують реставрації і можуть бути знищені.

Всього проектом займається близько 30 осіб. Ми в EverScan приєдналися до соціальної ініціативи.

За допомогою лідарного сканування — тією ж технологією, що використовувалася для створення 3D-моделі Нотр-Дама — ми конструюємо 3D-копії будівель.

Згодом ці моделі можна застосовувати в ході реставрацій і реконструкцій. Террастріальне сканування забезпечує високоточні і швидкі вимірювання з високою щільністю, збираючи дані і представляючи їх у вигляді хмари точок.

Швидкість роботи наземного сканера — до мільйона вимірювань в секунду. За пару годин наші інженери проводять сканування фасаду будівлі. В результаті ми отримуємо його цифрову копію і HDR-знімки.

Скани потрібно «склеїти», створивши єдиний хмара точок, яке буде основою для 3D-моделі.

Всього за цей рік ми відсканували 10 будівель в Києві, включаючи садибу Сікорського, урядову дачу УРСР, побудовану в 1930-х, садибу Терещенко, двоповерховий будинок, де в 1920-х розміщувалося відділення поліції.

Всю інформацію ми розмістимо у відкритому доступі на порталі «Мапа реновації» — так проект привертає увагу до проблеми руйнування історичного вигляду Києва.

В майбутньому ми хочемо створити повну цифрову карту міста.

Війни, пожежі і руйнування століттями стирають з лиця землі історію: пам’ятники, споруди, будівлі. Зараз у людства достатньо ресурсів, щоб перешкодити цьому. Ми можемо зберегти спадщину для нащадків.

Технології в області 3D-моделювання та сканування розвиваються і удосконалюються з кожним роком, а їх собівартість знижується, тому зберігати історичні пам’ятки в майбутньому стане простіше.

Максим Севостьянов, директор з розвитку бізнесу технологичічної компанії EverScan

Посилання на джерело

Запис Як за допомогою технологій можна рятувати архітектурні пам’ятники спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Проектом передбачається внести зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Передбачається, що погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок належить до компетенції виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений або його повноваження не розповсюджуються на територію місця розташування земельної ділянки – до структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань архітектури або органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури за територіальною належністю (зміни до ст.ст. 151, 186 та 186-1 Земельного кодексу України);

• врегульовується діяльність архітектурно-містобудівних рад та, серед іншого передбачається, що архітектурно-містобудівні ради утворюються при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурних підрозділах обласних державних адміністрацій з питань архітектури;
• передбачається, що сільські, селищні, міські ради утворюють виконавчі органи з питань архітектури;
• передбачається доповнити власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері архітектури.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва доповнити наступними:

• надання відповідно до закону будівельного паспорту забудови земельної ділянки;
• надання відповідно до законодавства паспорту прив’язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності;
• організація проведення в установленому порядку архітектурних та містобудівних конкурсів.

Архітектурно-містобудівна рада Проєктом запровоновано змінити та доповнити ст. 20 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»: Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурних підрозділах обласних державних адміністрацій з питань архітектури утворюються архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Архітектурно-містобудівна рада при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування розглядає такі проекти містобудівної документації, як:

• Генеральна схема планування території України;
• схеми планування території окремих частин України;
• схеми планування території областей;
• генеральні плани міст Києва, Севастополя, Сімферополя та міст – обласних центрів.

Архітектурно-містобудівні ради при органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурних підрозділах обласних державних адміністрацій з питань архітектури розглядають за територіальною належністю проекти містобудівної документації, крім визначених частиною другою цієї статті. Крім того, перехідними положеннями проєкту Закону передбачено, що:

• виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури є правонаступниками прав та обов’язків структурних підрозділів районної державної адміністрації з питань архітектури за територіальною належністю в частині здійснення функцій уповноважених органів містобудування та архітектури;
• після утворення уповноважених органів містобудування та архітектури у всіх сільських селищних, міських радах, розташованих на території району та початку його функціонування структурний підрозділ відповідної районної державної адміністрації з питань архітектури ліквідується.

Механізм передачі повноважень від структурного підрозділу РДА до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань архітектури, а також Примірне положення про уповноважені органи містобудування та архітектури будуть розроблені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Відповідно до даних моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, який здійснюється Мінрегіоном, кількість утворених об’єднаних територіальних громад станом на 10 листопада 2019 року складає 1002. При цьому станом на жовтень 2019 року лише у 207 ОТГ утворено уповноважені органи містобудування та архітектури.

За матеріалами Build Portal

Запис Органи місцевого самоврядування зможуть створювати власні органи містобудування та архітектури спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.