Президент НСПС, доктор юридичних наук Віктор Лещинський у своїй доповіді акцентував на необхідності формування зрозумілих правил ринку та підвищення стандартів відповідальності.

“НСПС формує середовище, де професійна відповідальність стає нормою, а якість проєктування – базовим стандартом. Важливо не лише об’єднувати ринок, а забезпечити чіткі механізми взаємодії, які формують довіру та конкурентність”, – зазначив він.

Порядок денний був сформований із фокусом на практичні питання. Учасникам представили ключові напрями діяльності спілки, зокрема розвиток саморегуляції, впровадження єдиних стандартів проєктування та посилення відповідальності виконавців. Також окреслено плани подальшої роботи НСПС.

Участь у зустрічі взяли керівники підприємств галузі: ПрАТ “Сумський Промпроект” – Микола Гречаниченко, ТОВ “ІГС Україна” – Ігор Алексеєв, ДП “УкрНДІпроект” – Леонід Дудка, ТОВ “ІННОВА-ДИЗАЙН” – Дмитро Шевчук, ДП МОУ “ЦПІ” – Ірина Шаблій, ТОВ “ЄК-Проект” – Олексій Єжов, ТОВ “Проексп” – Сергій Єделєв, ТОВ “Пенетрон” – Ольга Ворона, ТОВ “ТОП ГІП” – Андрій Григорчук, ТОВ “ВЦДПП” – Ілля Сіткар, а також Проєктного інституту СБУ – Владислав Нестеренко.

Представлені компанії охоплюють ключові сегменти проєктного ринку, що створює основу для узгодження підходів, обміну практиками та розвитку системної взаємодії.

Окремий блок був присвячений цифровізації. Інтегратор технологій Дмитро Торяник представив рішення для проєктних компаній – від CAD/BIM-систем до інфраструктурних платформ і інструментів штучного інтелекту.

У межах заходу відбулося вручення сертифікатів та підсумкове обговорення ключових питань розвитку ринку.

За результатами зустрічі учасники підтвердили готовність до подальшої співпраці. Формування професійної спільноти на основі єдиних стандартів і практичних механізмів взаємодії визначено як пріоритет діяльності НСПС.

Запис У Києві відбулася професійна зустріч проєктної спільноти: фокус НСПС на практичній взаємодії та стандартах ринку спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Саморегуляція та економічна стійкість галузі стали ключовими темами четвертої регіональної робочої зустрічі Національної спілки проєктної справи, яка відбулася 24 лютого 2026 року у Хмельницькому. Захід продовжив серію фахових діалогів, що вже пройшли у Дніпрі, Житомирі та Рівному.

Регіональний формат роботи поступово перетворюється на системний механізм професійного обговорення проблем проєктного ринку – без декларацій, із концентрацією на конкретних рішеннях.

Президент НСПС, доктор юридичних наук Віктор Лещинський наголосив, що саморегуляція перестає бути теоретичною концепцією.

«Саморегуляція – це показник зрілості професійної спільноти. Наше завдання – виробити механізми, які працюють у практиці та підвищують відповідальність кожного учасника процесу», – підкреслив він.

Учасники та фахові позиції

У зустрічі взяли участь представники проєктних підприємств регіону: директор ПП «Універсал Інжиніринг» Валерій Шпак, керівник ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Андрій Трубенко, директор ТОВ «Іннова – Дізайн» Дмитро Шевчук, представник ТОВ «Будівельний Альянс Груп» Юлія Підтесана, представник ПП «Архітон» Ольга Любінецька та директор ТОВ «Капелас-ІС» Сергій Владіміров.

Дискусія була зосереджена на кількох напрямах: якість проєктної документації, відповідальність виконавців, ціноутворення, кадрові ризики та необхідність удосконалення законодавчої бази.

Валерій Шпак акцентував на потребі оновлення нормативного середовища: «Частина регуляторних механізмів не відповідає сучасним економічним умовам. Необхідно вдосконалювати законодавство та підходи до регулювання галузі, щоб ринок працював за чіткими і прогнозованими правилами».

Андрій Трубенко звернув увагу на важливість узгоджених підходів між державними та приватними структурами: «Єдині технічні вимоги та прозорі методики розрахунків – це основа стабільності ринку і довіри до результату».

Дмитро Шевчук підкреслив економічний аспект: «Недооцінений проєкт завжди створює ризики. Вартість робіт має відповідати реальному обсягу відповідальності та складності рішень».

Юлія Підтесана наголосила на проблемі демпінгу: «Демпінг цін і заниження зарплат руйнують професійне середовище. Якщо конкуренція зводиться лише до вартості, компанії не можуть інвестувати в якість і розвиток персоналу».

Ольга Любінецька акцентувала на кадровому виклику: «Ми конкуруємо не лише за замовлення, а й за фахівців. Без гідної оплати праці та зрозумілих правил галузь втратить професіоналів».

Сергій Владіміров порушив питання практичного змісту саморегуляції: «Професійне об’єднання має формувати механізми впливу і захисту інтересів відповідального бізнесу. Саморегуляція повинна мати реальний інструментарій».

Від розмов до механізмів

У Хмельницькому фактично продовжено лінію, започатковану в інших регіонах: саморегуляція розглядається як відповідь на розбалансованість ринку, застарілі методики ціноутворення та конкуренцію, що часто переходить у площину зниження стандартів.

Окрему увагу приділено тому, що недооцінка вартості проєктних робіт створює ризики для всіх сторін – виконавців, замовників і кінцевого результату. Без перегляду підходів до економічного обґрунтування ринок залишатиметься вразливим.

Четверта регіональна зустріч підтвердила: запит на професійний діалог є не локальним, а системним. Регіональний формат роботи НСПС буде продовжено в інших областях України.

Запис Саморегуляція проєктного ринку: у Хмельницькому відбулася четверта регіональна зустріч НСПС спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Послідовно продовжуємо формат професійного діалогу з представниками проєктних підприємств у регіонах.

Після Дніпра та Житомира Рівненщина стала наступним майданчиком для обговорення саморегуляції проєктного ринку, якості проєктної документації та підходів до ціноутворення.

Позиція принципова: саморегуляція – це не формальна конструкція, а механізм зрілого ринку. Якщо професійна спільнота не виробляє власні правила, їх встановлюють інші.

Регіональний формат роботи НСПС буде продовжено й в інших областях.

Віктор Лещинський

Запис НСПС: робочі зустрічі. Рівне спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Після Дніпра саме Житомир став наступною точкою для фахової розмови про стан проєктного ринку.

Такий формат підтверджує, що запит на професійний діалог і спільні рішення є системним, а не локальним.

У роботі взяли участь:

• представники Житомирської філії ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» – директор Олександр Павленко та заступник директора Ірина Васильківська;
• ТОВ «ПРОСПЕКТ-ПРОЕКТ» – головний інженер Дмитро Венгловський і головний конструктор Ігор Присяжнюк;
• ТОВ «МІСТОБУДУВАННЯ» – Олексій Пустовіт;
• ТОВ «БАЗИС» – Віталій Радченко;
• ТОВ «ЛЕКССТАТУС ГРУП» – Ірина Агафонова;
• МПП «ЕНЕРГІЯ» – Оксана П’ятницька.

Обговорювали конкретні питання, з якими щоденно стикаються проєктні організації в регіонах: якість проєктної документації, відповідальність виконавців, підходи до ціноутворення та межі допустимих професійних компромісів.

Окремо зупинилися на саморегуляції – не як формальній конструкції, а як інструменті, що дозволяє професійній спільноті самостійно підвищувати стандарти роботи та рівень довіри до результату.

Найближчим часом аналогічні зустрічі НСПС відбудуться й в інших регіонах країни.

Дякую колегам за відкриту, фахову й конструктивну дискусію.

Віктор Лещинський

Запис НСПС: робочі зустрічі. Житомир спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Зустріч у Дніпрі відкрила регіональний формат роботи НСПС, що буде поширений і на інші області.

Формат був робочим – без декларацій і гучних слів, із фокусом на реальні проблеми та ризики проєктного ринку.

Говорили відверто.
Про якість проєктної документації.
Про саморегуляцію як інструмент, а не формальність.
Про ціноутворення, яке й досі часто базується на застарілих підходах.

Моя позиція принципова: саморегуляція – це усвідомлене об’єднання професійної спільноти навколо спільних стандартів і відповідальності за результат. Без цього неможливо підвищити рівень проєктних рішень і відновити довіру до ринку.

Дякую колегам за предметну розмову й готовність працювати разом.

Віктор Лещинський

Запис НСПС: робочі зустрічі. Дніпропетровськ спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Під час виступу представив позицію Національної спілки проєктної справи щодо необхідності системної саморегуляції ринку. Якість проєктування має стати безумовним стандартом – із прозорим кошторисом, дотриманням державних будівельних норм та персональною відповідальністю всіх учасників процесу.

Окремо акцентував на ролі професійних об’єднань у формуванні галузевих правил і захисті інтересів відповідального бізнесу. Консолідація фахової спільноти є необхідною умовою підвищення довіри до ринку в період масштабної відбудови.

Саморегуляція – це питання зрілості ринку. НСПС продовжує формувати механізми, які перетворюють професійну відповідальність на стандарт.

Запис KyivBuild 2026 – одна з найяскравіших подій року в будівельній галузі спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Минулий 2025 рік не став для будівельної і проєктної галузі ані роком великого оптимізму, ані роком великої катастрофи. Він став роком більш тверезої оцінки ситуації. Коли стало остаточно зрозуміло, що працювати «як раніше» більше не ефективно, а формальні рішення дедалі частіше дисонують з реальною економікою, наявністю людських ресурсів та фізичними можливостями бізнесу.

Про це у програмі «Особистість з Сергієм Дойком» наголосив доктор юридичних наук, президент Національної Спілки Проєктної Справи (НСПС) Віктор Лещинський. Його оцінки не були емоційними оцінками фахівця, котрий глибоко знає нюанси справи, а лише стосувалися реального стану речей. Бо йдеться ж не про окремі проблеми сфери, а про системні збої, котрі накопичувалися роками та відчутно загострилися під час війни. «Минулий рік не можна назвати ані позитивним, ані негативним. Він став більш зрозумілим з точки зору наявних реалій. Галузь адаптувалася до викликів, але проблем точно не стало менше», – зазначив Віктор Лещинський.

Одна з ключових тем, порушена під час програми, це державне ціноутворення. Наприкінці 2025 року Кабмін оновив підходи до формування кошторисів для об’єктів державної та комунальної власності. На папері було зростання зарплат і прибутку, однак на практиці мали місце все ті ж розриви між нормативами та ринком. «Офіційна розрахункова зарплата становить близько 22 тисячі 800 гривень. Реальна ж складає 35 – 45 тисяч гривень. І це не поодинокі випадки, а це реальний ринок», – відзначив президент НСПС.

Кадровий голод у будівництві та проєктуванні давно припинив бути тимчасовим явищем. Замовники часто змушені орієнтуватися на рекомендовані державою показники. І не тому, що ці показники вірні, а тому, що так значно безпечніше з точки зору перевірок. Тому, каже Віктор Лещинський, у результаті ми отримуємо ситуацію, коли за формально правильними цифрами неможливо якісно реалізувати проєкт.

Окремий пласт проблем – діджиталізація. В Україні ця «новація» стає обов’язковою, але вона не забезпечена базовими умовами. Держава активно переводить процеси у електронний формат, але не створює механізмів для енергетичної підтримки бізнесу. Для малого чи навіть середнього бізнесу генератори та інверторні системи – це сотні тисяч гривень додаткових витрат, тоді як для проєктних компаній це ще й питання технічної спроможності працювати взагалі. «Проєктний офіс споживає десь 20 – 30 кВт. Це сервери, техніка, команди, освітлення, життєдіяльність тощо. Без стабільного електропостачання така модель просто не працюватиме», – пояснює пан Лещинський. І додає, що у ситуації, яку ми усі маємо нині, діджиталізація не стає дієвим інструментом розвитку, а починає навпаки працювати як фактор ризику.

Та найбільш болючою залишається проблема, про яку вголос говорять далеко не усі: проєктний ринок України фактично живе без чітких «правил гри». Є сертифіковані фахівці, але немає вимог до компаній, до їхнього досвіду, професійного рівня команди, спроможності виконувати складні роботи на не менш складних об’єктах. Результат – демпінг. У Prozorro вартість проєктних робіт знижують у 2 – 3 рази. Формально усе законно, але фактично це стає шляхом до втрати якості. «Я не бачив жодного якісного проєкту за демпінгову ціну. Це завжди економія на людях, термінах та контролі. А потім йдуть коригування, затримки і перевитрати під час будівництва», – говорить президент НСПС.

Так само у розмові йшлося про те, як і чому з’явилася Національна Спілка Проєктної Справи. За словами Віктора Лещинського, саме з усвідомлення необхідності змін й почалася трансформація існуючого професійного об’єднання – Національного Експертно-Будівельного Альянсу України. Альянс змінив формат і мандат, перетворившись на НСПС. Бо стало зрозуміло, що проблеми експертизи є лише частиною системної кризи і що проєктний ринок вже просто вимагає впорядкування.

Про що саме йдеться. Точно не про монополізацію чи тиск на малий бізнес. Принцип тут зрозумілий – якість, а не кількість. Членство у НСПС має бути престижним й корелюватися з рівнем відповідальності. Модель НСПС – децентралізована: регіональні представництва, сильні локальні команди, фокус саме на проєктних організаціях без дублювання функцій інших професійних спільнот.

Стратегічна мета НСПС – створення моделі саморегуляції проєктного ринку. Це не швидко і не просто. Це не процес одного місяця. Трансформація триватиме щонайменше 2 роки. Але без цього проєктна галузь й далі залишатиметься у ситуації демпінгу та втрати якості. Галузі потрібна системна робота, та ж діджиталізація повинна йти поруч із енергетичною стійкістю, а ринок послуговуватися чіткими правилами.

Саме в цій логіці НСПС заявляє про себе не як про чергове об’єднання, а як про спробу професіоналів зробити проєктний ринок відповідальним, зрозумілим та здатним працювати на відбудову України, а не створювати й потім розгрібати накопичені проблеми, на що витрачати дорогоцінний час є неефективно з будь-якої точки зору.

Запис Проєктний ринок між нормативами і реальністю, або чому галузь дозріла до нових «правил гри» спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

21-го листопада 2025 року у Києві відбулася робоча зустріч активу та партнерів Міждержавної гільдії інженерів-консультантів.

Учасники зібралися для того, щоб обговорити розвиток інжинірингової діяльності та проаналізувати практичні інструменти запобігання корупційним ризикам під час реалізації проєктів відбудови України. Захід відкрили представники Гільдії, FIDIC, Міністерства розвитку громад та територій, Верховної Ради України. У своїх виступах вони окреслили ключові виклики галузі та важливість професійного інженерно-консультаційного супроводу.

Програма була поділена на три панелі.

У першій панелі йшлося про роль інженера-консультанта, підходи до ціноутворення та світові практики.

Друга панель стосувалася кваліфікаційних вимог та умов доступу на ринок інжинірингових послуг.

У третій учасники обговорювали міжнародний досвід, застосування ВІМ-технологій, потреби ринку та підходи до розподілу ризиків у будівельних контрактах.

«Україна стоїть перед масштабними викликами і від якості інженерних рішень залежить не лише темп, але і безпечність та ефективність відновлення. Наше завдання полягає у тому, щоб формувати систему, у якій технічний нагляд, експертиза та інженерно-консультаційні послуги працюють злагоджено, професійно та відповідно до міжнародних стандартів.

Відбудова України потребує не лише ресурсів, але і фахівців, здатних забезпечити відповідність кожного проєкту сучасним нормам та реальним потребам громад. Саме інженер-консультант повинен стати ключовою фігурою цього процесу», – впевнений учасник зустрічі, д. ю. н., президент Національної Спілки Проєктної Справи (НСПС) Віктор Лещинський.

На його переконання, необхідно продовжувати «працювати над зміцненням професійної спільноти, розвитком сучасних механізмів контролю та підвищенням довіри до українських проєктів з боку міжнародних партнерів».

Завершення зустрічі відбулося у форматі відкритої дискусії та підбиття підсумків. Учасники зійшлися на необхідності подальшої системної роботи задля зміцнення та популяризації інституції інженера-консультанта в Україні й не лише.

Запис Інженер-консультант повинен стати ключовою фігурою відбудови України! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Доктор юридичних наук, президент Національного експертно-будівельного альянсу України (НЕБАУ) Віктор Лещинський став гостем передачі «Особистість» з Сергієм Дойком».

Йшлося про особливості будівництва під час війни, юридичні аспекти використання землі під забудову та чому в Україні досі немає закону про лобізм.

Одна з головних тем розмови – так звані «туалетні схеми» у сфері містобудування. За словами Віктора Лещинського, «слово «схема» в технічному сенсі є абсолютно коректним. Колись у документації для містобудівних рад та вищих посадових осіб використовували терміни «схема реалізації», «схема впровадження» тощо. Однак, згодом, це слово набуло негативного забарвлення через його асоціацію з корупційними діями. Саме тому нині у багатьох виникає підозра, що коли йдеться про «схеми», то це щось незаконне й корупційне».

Стосовно ж до суті питання, то, як пояснив Віктор Лещинський, під «туалетними схемами» мається на увазі, очевидно, ситуація, коли земельна ділянка виділяється під певний об’єкт, наприклад, під громадську вбиральню, а насправді на цій території зводиться щось зовсім інше, приміром, багатоповерховий будинок або ж торговельний центр.

Далі у програмі мова йшла про безпеку на будівництві, необхідність ухвалення Містобудівного кодексу, перспективи ремонту житла та виклики, пов’язані із поверненням українців додому після перемоги України.

Віктор Лещинський звернув увагу на виняткову важливість єдиного стратегічного документа у сфері будівництва міста – Містобудівного кодексу. На його думку, саме цей документ має систематизувати усі ключові процеси: від планування до експлуатації будівель, у тому числі – реконструкцію, просторовий розвиток громади, інфраструктурне оновлення.

І ще тема, яка нині неабияк актуальна. За даними Міністерства єдності, близько 70% українців готові працювати вдома після завершення війни. Однак, для цього необхідно забезпечити не лише військову, а й енергетичну, економічну та інфраструктурну безпеку. Доктрина «Безпечна Україна» передбачає виділення 800 мільярдів гривень, зокрема на об’єкти цивільного захисту, але й цього недостатньо.

«Повернення українців – стратегічне завдання держави Україна. Держава має не просто чекати, а активно працювати з людьми, створюючи для них реальні умови», – підсумував Віктор Лещинський. І пояснив, що, попри величезні ризики, українське будівництво отримує інвестиції, а після війни їх стане ще більше, тож треба готувати кадри вже сьогодні.

Посилання на програму:

Запис Повернення українців – стратегічне завдання держави! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Агресивна росія продовжує використовувати технологічно вдосконалені дрони із посиленою бойовою частиною, що становить вкрай серйозну загрозу для цивільного населення України. Як підготуватися до можливого влучання у будинок, як діяти під завалами та під час виникнення пожежі?

Ключові питання безпеки громадян під час ворожих атак рф обговорив у програмі «Сьогодні PRO» Чорноморської ТРК з ведучою Мариною Ступак доктор юридичних наук, президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.

Він максимально детально спинився на тому, як саме слід правильно діяти людям у випадку влучань у їхній будинок, як поводити себе під час пожежі та що обов’язково варто враховувати у процесі евакуації. Особливу увагу Віктор Лещинський звернув на дії у випадках перебування під завалами: як поводитись, аби врятуватися, вберігши життя як собі, так і людям, котрі опинилися поруч? А також він акцентував на найважливіших правилах виживання та взаємодії із рятувальниками.

Зокрема, під час розмови з ведучою гість програми торкнувся проблем належного утримання шляхів евакуації, забезпечення доступу до будинків спеціальної техніки, наявності протипожежного водопостачання загалом тощо.

Посилання на повне відео:

Запис Найкраще – бути підготовленим! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.