Доступ до ринку, наявність кваліфікованих кадрів та міжнародні програми відновлення. Такі ознаки сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Водночас, серед перешкод іноземні компанії – потенційні інвестори називають війну, ризики для безпеки співробітників та корупцію.

Попри стан війни, Україна має великий потенціал для зовнішніх інвестицій прямо зараз, підкріплений гарантіями безпеки з боку Заходу. Україна багата на природні ресурси, а українці налаштовані відновити свою економіку. Саме так заявила цими днями у Берліні на дводенній Конференції з відновлення спеціальний представник США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер.

Західні союзники України мають допомогти їй перемогти у війні та підтримати економічне відновлення й зростання потужними інвестиціями. Так вважає колишній держсекретар США Майк Помпео. За його словами, «США та Німеччина наразі лідирують у світі за обсягами військової підтримки України. Разом з інституціями ЄС ми взяли на себе тверде зобов’язання підтримувати героїчну оборону України проти російської агресії. Ми можемо зробити ще більше, заохочуючи прямі іноземні інвестиції в Україну для задоволення найнагальніших потреб».

В свою чергу президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський переконаний, що багато ключових проблем Україна просто не зможе вирішити самотужки, починаючи від очищення наших територій (гуманітарне розмінування) й закінчуючи реальним впровадженням передових світових технологій у безпосередньо головних напрямках відбудови та подальшої розбудови України. За словами Віктора Лещинського, по-іншому не може бути у принципі.

Запис Україна самотужки не впорається спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Цими днями у столиці Естонії відбулася велика конференція з питання інвестицій в Україну. Це була перша подібна масштабна подія у країнах Балтії та Скандинавії за час повномасштабного вторгнення росії. Головна мета заходу – розширення можливостей для інвестування, налагодження партнерства та сприяння економічному відродженню України.

Президент Національного експертно-будівельного альянсу України ВІКТОР ЛЕЩИНСЬКИЙ:

– Щодо проблем, які мають місце сьогодні, то одна з найбільш вагомих – інвестиції в нашу державу. На жаль, поряд з проблемами наповнення державного бюджету у зв’язку з тим, що усі зароблені кошти максимально йдуть на оборону України, трапляються випадки, коли окремі територіальні громади та деякі державні компанії чи установи спрямовують величезні кошти на… озеленення міст, перекладання бруківки або асфальту, купівлю барабанів для укриттів тощо.

До усього цього в країні немає єдиного чіткого розуміння того, як ми будуватимемо зараз і в майбутньому, оскільки стратегічну норму не доопрацьовано до логічного кінця. Йти шляхом такої країни, як Ізраїль, Україна нині не може. Інвестиційний клімат дуже слабкий, а реалізовувати безпекові норми доволі дорого, проте вкрай необхідно. Із цим питанням ми живемо і житимемо ще не один рік, а скоріше, десятки років.

Хочу запевнити, що в Україні, попри усе, є доволі багато комерційних організацій, які вже перелаштувались на сучасний підхід у роботі, зі сформованими командами, сучасним програмним забезпеченням, розумінням реалій та дотриманням інноваційних технологій.

Реалізація усіх актуальних проектів має у комплексі вирішуватись так, щоб людина, сім’я та громада мешкали у безпечних будинках, знаходили можливості отримувати соціальні послуги також у захищених будівлях. Це має стати нормою для сучасної України й України майбутнього.

Запис Одна з вагомих проблем на сьогодні – інвестиції в Україну спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Гроші йдуть за людьми (точніше – з людьми), які переміщуються до тих чи інших областей України. Проте, разом з людьми переміщуються й їхні потреби. Як результат – зростає трафік пересування у містах, значно збільшується попит на житлово-комунальні послуги тощо.

Тож, будувати нові квартали – супер, але необхідно враховувати той же стан ЖКГ в містах (за наявності суттєвого приросту кількості вимушених нових мешканців та специфіки окремих міст, як то, приміром, Києва). Без такого врахування різні збої цілком вірогідні.

Президент Національного експертно-будівельного альянсу України ВІКТОР ЛЕЩИНСЬКИЙ:

– Розвивати бізнес і здійснювати будівництво під час війни доволі складно. Я не є військовим експертом, але зараз та ситуація, коли усі говорять, що Київ – найбільш захищене місто в Україні. Знову ж таки, Київ – дуже велике місто й потреби людини в столиці – більші, аніж в інших містах країни. Йдеться про трафік проїзду транспортом, місце розташування помешкання і його віддаленість від точок призначення, сам шлях і тривалість курсування маршрутом «будинок – робота» тощо. Тобто, є нюанси, які не дають, скажімо так, жити задешево.

Люди нині переміщуються Україною і разом з ними, в процесі, переміщуються джерела фінансування. Починаючи від салонів краси та перукарень, закінчуючи людськими потребами придбати певне майно і таке інше. Тобто, куди перетікають люди, туди перетікають й їхні потреби, у тому числі, і потреби сфери будівництва.

Можу сказати, що ті міста, в яких запланована реалізація нових кварталів, також мають певні проблемні питання. Тобто, є інвестиції, є перспектива, є навіть і сучасний підхід до реалізації гарних проектів, але мають місце проблеми, котрі не можна приховати чи замовчати.

Наведу конкретний приклад. Нікуди ж не зникла проблема із станом каналізаційних колекторів. Вони майже усі, у більшості випадків в Україні, як кажуть, «на ладан дихають». І таких їх майже 80%. Тож, ми збільшуємо потужність кварталів у містах, але ж і навантаження на певні об’єкти критичної інфраструктури також значно збільшується. І при нефінансуванні тривалий час капітального ремонту та реконструкції подібних об’єктів їхня потужність зменшується й вплив на їхній запас міцності (який і так сплив вже давно) стає ще більшим. А тут ще й навантаження від нових кварталів. Тож, ситуація, як бачимо, не проста.

Запис З людьми переміщуються як їхні гроші, так і їхні потреби спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

A.S. Гондола – традиційний гребний човен, котрий є одним із символів міста Венеція. Історично була головним засобом пересування каналами міста…

… Київська прокуратура розслідує регулярні прориви труб біля ТРЦ «Ocean Plaza» у столиці. Прокурори розпочали досудове розслідування за фактом можливої розтрати бюджетних коштів під час капітальних ремонтів магістральних трубопроводів. Водночас, за словами місцевих очільників, комунікації столиці потребують повноцінної комплексної модернізації, оскільки прокладались ще за радянських часів. Тож, їхня зношеність, мовляв, вкрай суттєва.

Президент Національного експертно-будівельного альянсу України ВІКТОР ЛЕЩИНСЬКИЙ:

– Так, у найгіршому стані нині перебувають підземні комунікації у частині опалення, водопостачання та водовідведення. Комплексний моніторинг даних мереж та обов’язкова програма їхньої реконструкції – єдиний правильний шлях вирішення проблеми. Це має стати загальнодержавним, об’єднуючим для усіх проектом. Для усіх, хто планує жити та розвивати свій бізнес в Україні.

Лише вдумайтеся, ледь не кожна друга українська сім’я живе у застарілому житлі, наші комунікації (водопостачання, каналізація) – усе це може цілком перетворитися на підземні річища, а окріп час від часу буде заливати наші вулиці. Українці заслуговують на те, щоб не лише різні PR-заходи проводилися й красиві гасла звучали щодо реконструкції житла, а люди повинні побачити реальні плани реконструкції країни. Бо ж усе, закладене ще за часів СРСР, вже вичерпало свій ресурс. Саме задля реконструкції країни й варто об’єднуватися.

Вирішення багатьох проблем потрібно починати із захисту прав працівників на будівництві, адже до еміграції будівельників призводить не лише різниця між європейськими та українськими зарплатами (не на користь останніх), але й умови праці в Україні загалом. Варто посилювати діяльність органів охорони праці, котрі повинні контролювати прозорість та дотримання вимог трудового законодавства на будівництві. Повинен так само відбуватися й регулярний перегляд та індексація зарплат у сфері будівництва.

Скажу більше – здорова пропаганда професії будівельника має стати одним із пріоритетів державних органів. Розпочинати потрібно зі шкільних програм та розробки інтерактивних ігор. Також має бути постійний конструктивний контакт із представниками будівельної професії. Це дозволить молоді зробити правильний та достойний вибір у майбутньому.

Запис Час шукати «символи Венеції»? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода під час презентації експертних рекомендацій “Як громадам управляти своєю територією в умовах ринку земель: 7 важливих кроків”.

Україна розраховує, що Світовий Банк надасть таку підтримку через свою основну кредитну установу — Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

За словами за ступника міністра, Мінрегіон працює над тим, щоб органи місцевого самоврядування отримали доступ до різних джерел фінансування розроблення планів розвитку територій. Зокрема, на розгляді в Кабінеті Міністрів перебуває проєкт постанови про надання місцевим громадам держсубвенції на підготовку комплексних планів просторового розвитку.

Громади, які розраховують отримати субвенцію, мають уже зараз починати підготовчу роботу.

“Органи самоврядування територіальних громад повинні усвідомити, що без сучасної містобудівної документації жоден інвестор до них не прийде і жоден розвиток територій неможливий”, — наголосив Негода.

Він уточнив, що підготовці комплексних планів прострового розвитку має передувати інвентаризація всіх земель, реєстрація прав власності, внесення всіх необхідних відомостей до реєстрів й нанесення даних на електронні карти.

За інформацією Укрінформу

Запис Світовий банк профінансує підготовку генпланів для 600 українських міст і громад спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Відповідний законопроєкт 13 липня підтримали 335 народних депутатів. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

«Проєкт розширить можливості органів місцевого самоврядування з проведення комплексної термомодернізації. Це допоможе скоротити енергоспоживання у близько тисячі громадських будівель, зокрема, дитячих садках, лікарнях та школах. Проєкт здебільшого розраховано на територіальні громади, а також малі та середні міста з населенням від 20 до 250 тисяч. Це надважливо», – зазначив Олексій Чернишов.

Відбір учасників розпочнеться наприкінці 2021 – початку 2022 років. Вже навесні міста та громади зможуть активно долучитись до реалізації проєкту.

Угодою передбачено:

• період погашення кредиту – 20 років;
  ● ставку до 2% річних;
  ● пільговий період – перші 5 років, протягом якого відсотки не нараховуватимуться.

За інформацією Мінрегіону

Запис Україна отримає 300 млн євро на термомодернізацію громадських будівель спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Криза довіри

За останні 15 років сталося щонайменше 4 особливо гучних будівельних скандалів. Спершу «Еліта-Центр», тоді забудови Анатолія Войцеховського, і вже зовсім нещодавно — «Укрбуд» та «Аркада». За даними МВС, приблизна оцінка кількості ошуканих інвесторів становить більше 100 000 осіб.

При цьому ситуація не завжди із категорії «інвестор сам винен, бо не перевірив» — частина із недобудованих будинків на момент інвестування мала належно оформлені документи. За таких умов забудовникам все складніше залучити інвесторів, бо ті розуміють, що в українських реаліях вони практично позбавлені правового захисту.

 Криза державних інституцій

Будівельна галузь перебуває в стані перманентного реформування — змінюються як законодавство, так і система контролюючих органів та їх повноваження. Цього року реформа містобудування навіть включена до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, але від цього, схоже, швидкість її втілення не змінюється.

На ДАБІ традиційно багато нарікань через неефективність та корупцію. Уряд вирішив діяти радикально — 13 березня ліквідував ДАБІ і почав створення замість неї трьох нових органів. Повноваження щодо перевірок мають перейти до Державної інспекції містобудування (ДІМ), а до початку її роботи перевірки вирішили взагалі не проводити.

Як це часто буває, перехідний період дуже затягнувся. Із березня перевірки не проводяться, чіткі строки початку повноцінної роботи ДІМу — відсутні. Як наслідок – зростання кількості незаконних забудов.

Народні депутати вирішення проблеми бачать, зокрема, в прийнятті нових законів, які зареєстровані у Верховній Раді — № 3336 від 14.04.2020, № 3875 від 16.07.2020, № 3876 від 16.07.2020.

Містобудівний кодекс — крок до вирішення?

Криза містобудування настільки глибока, що потребує глибинних змін. Один із напрямків — оновлення та систематизація законодавства, наприклад, шляхом прийняття Містобудівного кодексу. Цей кодекс був би основним нормативно-правовим актом у сфері містобудування замість майже десятка нині існуючих законів.

Розмови про створення Містобудівного кодексу ведуться давно — щонайменше 13 років. Концепцію Містобудівного кодексу Кабінет Міністрів схвалив ще у 2007 році. У 2010 році кодекс навіть було прийнято Верховною Радою в першому читанні (законопроект № 6400 від 18.05.2010). Однак, до другого читання кодекс так і не було підготовлено.

У 2017 році влада повернулася до питання Містобудівного кодексу: при Мінрегіоні було створено робочу групу з розроблення проекту кодексу, «в рамках роботи якої було визначено доцільність попереднього опрацювання зазначеного питання на рівні концептуальних пропозицій». Розробка Містобудівного кодексу була одним із головних завдань Мінрегіону на 2018 рік, до чого навіть долучили Уряд Німеччини.

У 2020 році Мінрегіон все ще планує розробити проект Містобудівельного кодексу — це ввійшло в Концепцію публічного управління у сфері містобудівної діяльності. Нинішній дедлайн — до 2024 року. Кодекс має об’єднати та синхронізувати такі закони:

• «Про основи містобудування»
• «Про архітектурну діяльність»
• «Про регулювання містобудівної діяльності»
• «Про Генеральну схему планування території України»
• «Про будівельні норми»
• «Про комплексу реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»
• «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Фундаментом для швидких змін є якісне правове поле.

Професійне середовище та юридична спільнота готові долучитись до розробки проекту Містобудівного кодексу. Від держави потрібні лише політична воля та щире прагнення змін.

Олег Качмар, партнер ЮФ «Василь Кісіть і партнери»

Богдан Шабаровський, юрист ЮФ «Василь Кісіть і партнери»

Посилання на джерело

Запис Що може вирішити кризу містобудування? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Співголовами групи є перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський та заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Міжвідомчу групу утворено Постановою КМУ від 12 серпня 2020 року №714 і вона є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.

До складу групи входять представники Уряду, банківських установ, інвесторів об’єктів житлового будівництва, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, народні депутати.

Основними завданнями Міжвідомчої робочої групи є:

1) координація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань сприяння постраждалим інвесторам;

2) визначення механізму вирішення проблемних питань, що виникають у сфері захисту інтересів інвесторів;

3) удосконалення нормативно-правової бази у сфері захисту інтересів інвесторів об’єктів незавершеного житлового будівництва.

Під час засідання, що відбулося 7 вересня, йшлося про наступне:

«Необхідно виробити дієвий механізм для того, щоб ми на ділі могли вирішити питання постраждалих інвесторів та не допустити виникнення таких ситуацій в майбутньому. Кожна ситуація вимагає індивідуального підходу. Команда Мінрегіону має розуміння проблеми та певний зріз напрацювань, ми готові максимально працювати в рамках цієї групи, зокрема в частині підготовки нормативно-правової бази», – зазначив перший заступник Міністра розвитку громад та територій Василь Лозинський.

В ході засідання учасники обговорили проблемні питання добудови об’єктів незавершеного житлового будівництва, шляхи їх вирішення, а також сприяння постраждалим інвесторам.

«Маємо чітке завдання за 2 місяці напрацювати проекти законодавчих актів та нормативно-правових документів, які б унеможливили в майбутньому шахрайство з грошима інвесторів, а також сформувати дорожню карту тих проблемних об’єктів, які вже існують в Україні», – сказав Антон Геращенко.

Для забезпечення ефективної роботи Робочої групи під час засідання було створено підгрупи щодо розроблення механізму добудови проблемних об’єктів незавершеного житлового будівництва та посилення фінансового контролю за використанням коштів, інвесторів фізичних та юридичних осіб, залучених до будівництва об’єктів на чолі з головою Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку України, а також щодо підготовки змін в законодавство у сфері містобудівної діяльності щодо сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів незавершеного житлового будівництва на чолі з першим заступником Міністра розвитку громад та територій Василем Лозинським.

Засідання Міжвідомчої робочої групи відбуватимуться на постійній основі. До роботи підгруп залучені як представники органів влади, так і інвестори будівництва.

Посилання на джерело

Запис Допомагати постраждалим інвесторам відтепер буде Міжвідомча робоча група при Мінрегіоні спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

І, за дослідженням 2018 року, майже три чверті містян живуть в будинках, збудованих у 1960-80-х роках. Ще 15% мають житло, зведене до 1960-х. Кожна десята родина мешкає у відносно новому житлі, збудованому за роки незалежності.

За офіційною статистикою, загалом в Україні у майже 45% житла жодного разу не проводили капітальний ремонт.

Водночас за даними Міністерства розвитку громад та територій, в Україні на січень 2020 року кількість аварійних і, за офіційною термінологією, «ветхих» або зношених будинків не перевищує 1% від загальної кількості будинків як багатоповерхових, так і приватних, як в містах, так і в селах.

Час від часу в Україні повертаються до ідеї модернізації «хрущовок» або (зазвичай за ініціативи забудовників) знесення старих п’ятиповерхівок, які, мовляв, відслужили свій термін, і будівництва на їхньому місці нових — вищих і просторіших будинків.

У 2006 році ухвалили навіть відповідний закон. За цим законом, рішення про проведення комплексної реконструкції житла ухвалюють органи місцевого самоврядування. Вони ж затверджують відповідні програми.

Проте масштабних прикладів застосування цього закону — вдалих чи ні — наразі немає. А профільне міністерство — розвитку громад та територій — хоче його дещо змінити.

Водночас, як переконує Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста», зносити варто лише аварійні і зношені будинки.

«Капітально ремонтувати таке житло немає сенсу», — каже експерт.

А от щодо решти так званого «житлового фонду», каже експерт, потрібен дуже зважений підхід. Не дарма і досі на вторинному ринку популярними, наприклад, є так звані «сталінки», збудовані ще до 60-х років.

«Що стосується «хрущовок», які були розраховані на 60 років, це була певна перестраховка з боку проєктувальників, — твердить керівник «Інституту міста». — Якщо стандартна типова хрущовка-панелька у перші 3-5 років, коли іде усадка фундаменту, не дала тріщини, то вона може стояти дуже довго. Звісно, треба, щоб і дах не протікав, і підвал був сухим. За нормальної експлуатації такі будинки можуть служити дуже довго».

Те саме стосується і багатоповерхівок 70-80-х років, каже експерт.

Розруха не в клозетах, а в головах?

Головна ж проблема з тим, у якому стані є переважна більшість житла в Україні, на думку пана Сергієнка, полягає не у його віці, а у тому, як в Україні працює система права власності на житло.

Лише в останні десятиріччя, «коли люди будують за свої гроші», прийшло розуміння, що весь будинок, а не лише те, що в межах квартири, є власністю і за нею треба доглядати, каже Олександр Сергієнко, і визнає: «решта — 90% житлового фонду — поступово зношується».

«Проблема для житлового фонду в нашій країні полягає в тому, що через механізм приватизації роздали квартири мешканцям, але ані усвідомлення, ані фінансових можливостей утримувати будинки у людей немає», — пояснює експерт.

«Конституція України та Цивільний кодекс України чітко кажуть, що за питання майна несе відповідальність його власник, а у багатоквартирному будинку — співвласники, тобто власники квартир і нежилих приміщень», — нагадує Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «Опора».

Цей принцип підтвердив і ухвалений у 2015 році закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Як пояснили ВВС News Україна у Державній інспекції містобудування, поки будинок існує, саме «власники або управителі мають здійснювати поточний огляд і періодичне обстеження об’єктів будівництва протягом усього періоду існування».

Але коли проблеми встановлені, хто і яким коштом має їх вирішувати?

Де взяти гроші?

«І держава, і органи місцевого самоврядування повинні мати програми, які допомагатимуть співвласникам», — каже Тетяна Бойко, і пояснює як: через відшкодування частини тіла кредиту, відсоткової ставки чи просто надаючи співфінансування окремих заходів.

Олександр Сергієнко також переконаний, що держава повинна лише розробити механізм, який дозволив би підтримувати житловий фонд у належному стані — треба людям «дати не рибу, а вудку».

Експерт переконаний, що централізоване фінансування з бюджету, крім того, що на нього немає грошей, спрацює лише як механізм для зловживань, але не вирішить проблему.

Так само, на його думку, не розв’яже проблему і масове знесення старих та будівництво нових будинків, бо не витримає інфраструктура.

«Подивіться, як зараз роблять точкові включення в комунікації, і в людей починаються перебої з водою, електрикою. І потерпають і мешканці старих, і нових будинків», — каже Олександр Сергієнко.

Як і Тетяна Бойко, він вважає, що «довгі» кредитні програми, до яких могли б долучатися мешканці кожного окремого будинку, які найкраще знають де і що в ньому тече, є чи не єдиним ефективним методом реанімації «вбитого» житла.

Позитивні «точкові» приклади такого підходу вже є в Україні, але лише в одній галузі — модернізації будинків за програмою «теплих кредитів» та через гранти Фонду енергоефективності, який фінансується за рахунок коштів з бюджету, фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини та у співпраці з IFC.

Але масове кредитування робіт з модернізації чи ремонту житла в країні, де не дуже ефективно працює навіть іпотека, виглядає сумнівним.

Що ж до масової реконструкції старого житла, то тут, каже Олександр Сергієнко, класичним є приклад Німеччини, яка успішно модернізувала свої «хрущовки» і «панельки», що залишилися в спадок від НДР.

«Коли Німеччина об’єдналася, то 70% тамтешніх хрущовок, які були переважно на території колишньої НДР, оновили. Де можна, приєднали балкони і лоджії до квартир, де можна — знесли перегородки. Всюди оновили комунікації», — розповідає експерт.

Водночас він визнає, що хоч цей процес і не був зовсім безкоштовним для мешканців будинків, але держава зіграла в ньому провідну роль: «Вони могли собі це дозволити, бо Німеччина має найпотужнішу економіку в Європі».

У Польщі, приклад якої у модернізації житла також часто згадують, комерційні та державні банки надавали житловим товариствам (аналог українських ОСББ) позики під 2-10% для модернізації житлового фонду. Крім того, товариство могло виграти грант і отримати від держави фінансування на покриття відсотків по кредиту. При цьому створення таких житлових товариств для багатоквартирних будинків було від самого початку комунальної реформи обов’язковим.

Для українців, як виглядає, є два варіанти. Або усвідомити, що вони є власниками не лише своєї квартири, але й того, що за її дверима, і кооперуватися з сусідами в тій чи іншій формі, аби в будинку не протікав дах та не проривало труби, або ж бути готовим до нових і дедалі частіших аварій.

З власного досвіду як людина, яка живе на останньому поверсі будинку з дірявим дахом та проблемним горищем, можу сказати, що перший варіант є надзвичайно складним. Люди не хочуть або не можуть нічого робити навіть тоді, коли їм буквально капає на голову. Але тоді другий варіант є невідворотнім і лише питанням часу.

А що з трубами?

Якщо ситуація з житловим фондом є надзвичайно складною, але не безнадійною, то те, що відбувається з інфраструктурою — постачанням води, тепла і каналізацією, — виглядає ще гірше.

За даними Міністерства розвитку громад та територій, понад третина (35,6%) водопровідних мереж — аварійні чи зношені.

Стан каналізаційних мереж є ще гіршим. Загалом в Україні «ветхими і аварійними» є 40% мереж водовідведення.

Головні ремонти, пов’язані з системою постачання води, за інформацією міністерства, мають проводитися за державною програмою «Питна вода України 2011-2020». Проте у бюджеті цього року коштів на фінансування цієї програми не передбачено. Міністерство розраховує, що програму може бути подовжено до 2025 року.

Ще сумніша ситуація із постачанням тепла: понад 44% тепломереж є у ветхому або аварійному стані.

За даними Мінрегіону, за минулий опалювальний період загалом в Україні сталося понад 13,8 тисяч аварійних ситуацій із тепломережами, з них третина — 4,5 тисяч — у Києві.

Столична ж влада твердить, що тепломережі міста зношені на 80%. Цього року, за словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, в Києві замінять понад 100 км труб, і витратять на це понад 450 млн грн. Так само було і торік, і рік перед тим.

«Місто щороку інвестує близько півмільярда гривень у модернізацію теплових мереж, щоб старі зношені мережі, які буквально розсипаються на очах після того, як їх розкопали, замінити на сучасні та надійні», — заявив пан Пантелєєв, додавши, що кошти на цю заміну дає як місто, так і комунальне підприємство «Київтеплоенерго».

А в масштабах усієї країни, за оцінками Мінрегіону, модернізація тепломереж коштує близько 64 млрд грн. При цьому за планом, готуючись до наступного опалювального сезону, мають відремонтувати лише 1,3% аварійних тепломереж.

Лагодити тепломережі в уряді намагається за допомогою зовнішніх інвестицій — від 2014 діє програма «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України», що фінансується за рахунок позики, наданої Світовим банком. Але вона має також завершитися цього року.

Крім того, при підготовці державного бюджету не менше 1% загального фонду має іти у фонд регіонального розвитку, а місцева влада може на конкурсній основі подавати свої проекти до цього фонду.

В теорії ремонтні роботи також мають фінансуватися за рахунок інвестиційних програм компаній, які й постачають тепло населенню.

Проте, як твердить директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко, «зараз ані комунальним, ані приватним компаніям не вигідно оновлювати основні фонди. Вони просто використовують їх, вбиваючи до ручки, поки воно не розсипається».

При цьому, каже експерт, штрафи за невиконання інвестиційних програм здебільшого ігноруються, а потім все одно закладаються у нові, вищі комунальні тарифи.

«Щодо інфраструктури, то тут, мабуть, має бути цільова державна програма. Бо міста не потягнуть заміну мереж, а збирати на це гроші через тарифи — нереально», — каже експерт.

Втім, і цільова державна програма для країни, в якої дефіцит бюджету сягнув п’ятирічного рекорду і становить близько 300 млрд грн, виглядає так само нереальною.

При цьому біда, що може статися у будь-який момент, буде цілком реальною для тих, в чиєму будинку «рване» наступного разу.

Автор: Анастасія Зануда

Посилання на джерело

Запис Чи можливо реанімувати застаріле житло? спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Проєкт постанови розроблено Мінрегіоном з метою приведення положень Порядку у відповідність до чинного законодавства.

Фінансування капітальних вкладень із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється лише за наявності погоджених та затверджених титулів об’єктів, зокрема, на виконання проєктно-вишукувальних робіт.

Наразі кошти на покриття витрат з утримання служби замовника та надання послуг інженера-консультанта передбачаються вартісними показниками рядка «Інші витрати» титулів об’єктів будівництва.

Проте, у випадку складання титулу лише на виконання проєктно-вишукувальних робіт, можливість фінансування цих витрат на передпроєктні стадії та під час проєктування відсутня, оскільки титул не передбачає такі витрати.

Задля надання такого фінансування, проєктом постанови пропонується доповнити показники витрат титулу на виконання проєктно-вишукувальних робіт для будівництва витратами з утримання служби замовника та з надання послуг інженера-консультанта (у разі його залучення).

Посилання на джерело

Запис Забезпечено фінансування витрат замовника будівництва та інженера-консультанта на передпроєктні стадії та під час проєктування – відповідне рішення схвалив Уряд спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.