Група компаній Win Experts виступила одним із головних партнерів Відкритого чемпіонату Києва з перетягування канату серед дорослих та юніорів, який цими вихідними (28 – 29 вересня 2024 року) проходив у столиці України на території Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».

Активну участь як у відкритті чемпіонату, так і у його перебігові взяв президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.

Правду у народі кажуть, що позитивних емоцій забагато не буває. На переконання Віктора Лещинського, «активності, здоровий спосіб життя та позитивний настрій – це саме те, що тримає нас на плаву у будь-якій поточній справі чи починаннях. А підтримати бажаючих бути активними – шляхетна справа у будь-який час для будь-кого з нас!».

Група компаній Win Experts була створена як мозковий центр у галузі експертизи проектів будівництва та об’єктів нерухомості. Мета групи – максимально спростити шлях будівельних компаній, проектувальників та усіх українців до експертних послуг у сфері будівництва.

Запис Win Experts – за рух, змагальність та перемогу! спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Теми зустрічі:

BIM: тенденції, вимоги та рішення для будівельної галузі;

Використання сонячних електростанцій для промислових підприємств;

Стратегічне планування території;

Нове законодавство і стандарти України у сфері будівництва;

Основні тренди наступного десятиріччя у проектуванні, експертизі та будівництві.

Спікерами форуму виступлять експерти в галузі будівництва, проектування, експертизи, енергозбереження, цифрових технологій у будівництві.

• Віктор Лещинський, президент Національного експертно-будівельного альянсу України;
• Олександр Пєтушков, виконавчий директор Національного експертно-будівельного альянсу України;
• Юрій Смирнов, директор компанії Allbau Software;
• Василь Андрєєв, голова профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України;
• Геннадій Прощенко, генеральний директор компанії ScanyWELL;
• Марина Климчук, д.е.н., професор Київського національного університету будівництва та архітектури;
• Ольга Букрєєва, генеральний директор консорціуму “Всеукраїнська агенція розвитку громад та територій”;
• Дмитро Папук, співзасновник будівельного бізнес-кластеру DCG “Development Cluster Group” та інші.

Приєднуйтесь та дізнавайтесь про найактуальніші тренди у будівництві!

Організатор форуму: Національний експертно-будівельний альянс України.

Час проведення: 18 лютого 2022, 10.30.

Місце проведення: Київ, МВЦ, Броварський пр-т 15, павільйон 1А, мала конференц-зала.

Електронний квиток можна отримати за посиланням: bit.ly/KB2022_ticket

Зареєструйся безкоштовно, використавши промокод → NEBOU

Контакти організаторів: 044 357 44 00, info.nebau@gmail.com.

https://nebau.org.ua

Запис Запрошуємо відвідати бізнес-форум спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Його організувала команда CoST Ukraine у партнерстві з Національним експертно – будівельним альянсом України та групою компаній Win Еxperts.

Тренінг провів керівник напрямку будівельного аудиту групи компаній Win Experts Василь Можар. Він ознайомив учасників вебінару з базовими принципами технічного огляду об’єктів.

Також відповів на питання, повязанні з теплозаощадженням та вентиляцією приміщень. Особливу увагу приділив безбар’єрності та списку необхідних вимог, передбачених законом. Більшість із виконавці робіт найчастіше ігнорують їх.

Навчання проводили, аби надати відповідні знання регіональним координаторам організації перед початком їх моніторингових візитів. У наступному році фахівці відвідають нещодавно побудовані, реконструйовані та відремонтовані об’єкти соціальної інфраструктури і перевірять, наскільки якісно провели роботи.

Навчання є частиною проекту «Прозорість та підзвітність розвитку соціальної інфраструктури в Україні», який реалізується командою CoST Ukraine за підтримки Open Government Partnership.

Запис Альянс долучився до навчання регіональних координаторів Cost Ukraine спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

У своєму виступі Джорді Рібо докладно зупинився на питанні розвитку FIABCI international та можливостях, які надає організація її учасникам.

«Світ змінюється, і наша організація постійно стикається з новими викликами. Ми багато досягнули за 70 років діяльності, але багато чого у нас іще попереду», — зазначив Джорді Рібо.

Зокрема, на найближчі роки FIABCI international визначила для себе 5 основних цілей:

• Впровадження платформи для бізнесу та нетворкінгу;
• Використання політики інклюзивної освіти;
• Просування досконалості та інновацій у сфері нерухомості;
• Організація світових та багатоформатних заходів;
• Розвиток глобальної консультаційної роботи з нерухомості для державного та приватного сектору.

«Адже не треба забувати про те, що в основі будь-якого бізнесу завжди знаходяться люди та їхні навички», — підсумував президент FIABCI international.

Виступивши в якості спікера Форуму, Джорді Рібо зустрівся з президентом НЕБАУ Віктором Лещинським. Гостю презентували великі інфраструктурні проекти, над якими працюють компанії Win Experts.

Домовилися про участь у міжнародних проектах, залучення іноземних інвесторів до національних проектів в Україні.

Також провели екскурсію Національним музеєм архітектури та будівництва, який активно розвивається, поповнюючись новими експонатами. Нагадаємо, що Національний експертно-будівельний альянс України та група компаній Win Experts є членами FIABCI-Ukraine з початку 2021 року.

Запис У Всеукраїнському містобудівному форумі взяв участь президент Міжнародної федерації нерухомості спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Впровадження системи менеджменту якості – вимога часу та стратегія розвитку Win Experts, адже масштабні проєкти, зокрема інфраструктурні, до реалізації яких залучаються кошти міжнародних фінансових установ, вимагають зовсім інших практичних підходів у своїй реалізації.

Якість, сталість бізнес-процесів та висока фаховість експертів – вимоги замовників та держави до виконавців лише зростатимуть!

Цей проєкт Win Experts впровадила з надійним партнером — Група компаній Глобал Сертифік — Group of companies Global Certifik, яка разом з Національний експертно-будівельний альянс України адаптувала міжнародний стандарт ISO 9001:2015 спеціально для експертних організацій.

За словами генерального директора «Глобал Сертифік» Валентини Березан, це стало своєрідним викликом для компанії і дозволило їй розширити свої можливості та набути нового досвіду.

Нагадуємо, що під час роботи над цим проєктом розпочата співпраця з ЄБРР. ТОВ «ПРОЕКСП» у грудні 2020 року підписало угоду з Лондонським офісом ЄБРР в рамках програми підтримки українського бізнесу. За цим договором компанія отримає компенсацію в розмірі 50% від вартості впровадження системи менеджменту якості на підприємстві.

Такою можливістю можуть скористатися й інші експертні організації, адже наявність системи менеджменту якості стане невдовзі обов’язковою умовою роботи на ринку у зв’язку з набуттям чинності положень Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» №850-ІХ.

Закликаємо експертні організації долучатися до ініціативи Win Experts і активно впроваджувати систему менеджменту якості!

Разом заради розвитку!

Запис Учасники Альянсу отримали сертифікати ISO 9001:2015 спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Нагадаємо, конкурс відбувався за ініціативи Фонду Віктора Лещинського у партнерстві з Національним експертно-будівельним альянсом України та групою компаній Win Experts. Він розпочався 18 січня і тривав до 28 лютого, охопивши майже півмільйона людей.

На конкурс було надіслано величезну кількість робіт.

Професійне журі оцінювало 162 логотипи. До його складу увійшло керівництво п’яти профільних ВУЗів України (ВНТУ, КНУБА, ПДАБА, ХНУБА, «Полтавської політехніки»), фахівці Національного експертно-будівельного Альянсу України та групи компаній Win Experts.

Далі вибраний логотип перевірявся на плагіат у Держпідприємстві «Українському інституті інтелектуальної власності» (Укрпатент). І це тривало майже два тижні.

І ось нарешті музей таки отримав креативний та водночас унікальний логотип.

Переможницею конкурсу стала Ксенія Лисюк із Києва. Із чим ми її вітаємо!

До речі, сама церемонія нагородження відбудеться 3 квітня.

Велика вдячність усім, хто долучився до нашого конкурсу!

Будуємо Україну разом!

Запис Музей архітектури та будівництва отримав власний логотип спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

— Вікторе Петровичу, проблема із застарілим житлом є однією із найболючіших у нашій державі. Чимало людей задають собі запитання: «Чи безпечна моя оселя?». Проте впевненої відповіді в них немає. Чому у нашій країні така ситуація і що потрібно робити, аби це вирішити?

— Цим питанням починають перейматися лише тоді, коли стаються трагічні випадки пов’язані із ветхим житлом. А таких з кожним роком спостерігаємо все більше і більше. Нагадаю, приватизація багатоквартирних будинків у 90-х відбувалась «похапцем». Люди ставали власниками, але більшість багатоповерхівок не отримали навіть технічних паспортів. З роками конструкції та комунікації у тих будинках зношувалися. І тепер вони нагадують вибухівку сповільненої дії.

Чи всі обслуговуючі організації та ОСББ сьогодні переймаються питаннями безпеки будівель? Питання риторичне. Середній вік житлового будинку в Україні складає 46 років. Хтось мені закине: мовляв, подивіться, скільки новобудов, нові оселі ростуть як гриби з початку двохтисячних! Однак, за статистикою, таких нових – лише 2-3%. В Україні завжди будували і будують багатоповерхові житлові будинки конструктивно та надійно. Але ахілесовою п’ятою є проблема їх обслуговування. Чим старша споруда – тим пильніше треба її обстежувати і мати індивідуальні рішення для зміцнення й безпеки.

Про безпеку власного житла потрібно дбати самим, залучаючи відповідні експертні організації.

— До яких фахівців порадите звертатися?

—  Звертайтесь до нашого Національного експертно-будівельний альянсу України. Він охоплює всю експертну сферу і не лише в будівництві, а і в консалтингу. До нього увійшли понад 30 організацій, які надають експертизу проєктної документації, судово-технічну експертизу. Також багато організацій, які займаються будівництвом, проєктуванням і консалтингом. На базі Альянсу є великий будівельний ХАБ, який надає послуги у сфері консалтингу в будівництві – група компаній Win Experts. Тож із радістю допоможемо вирішити всі ваші питання. Впевнений, що реальний стан справ на об’єкті одразу покаже, що робити, аби ваш будинок не тріснув, не обвалився, не злетів у повітря…

— Ви часто у медійному просторі звертаєте увагу на питання реновації житла.  Хто її гальмує у нашій державі?

— Нині всі ті, хто говорить про реновацію застарілого житла, лише намагаються «підірвати» інтернет. Профільне міністерство тривалий час не займається цим питанням. Не приймаються відповідні нормативні документи та не врегульовується законодавча база.

Реновація – це оптимальний варіант відновлення будинку із поліпшенням умов проживання та економії енергоносіїв. А головне – дешевше ніж будувати з нуля.

Багато людей вважають, що цей процес полягає лише в заміні вікон та обклеюванні пінопластом будинку. Насправді ж, це оновлення мереж, заміна теплових пунктів, встановлення сучасних систем та лічильників. Також  підсилення несучої здатності та комплексна термомодернізація об’єкту. Ці дії допоможуть врятувати ветхий будинок, аби він не завалився. Бо все матеріальне – тлінне.

— З чого ж треба починати реновацію на загальнодержавному рівні?

—  Починати ж цей процес потрібно із створення нормального та дієвого законодавчого поля. Потім системного обстеження будинків по всій країні. Проте цього досі не зробили. Держава та органи місцевого самоврядування, мабуть, не хочуть інформувати населення про реальний стан справ. Далі треба розробити пілотні проекти. І реалізовувати їх у різних регіонах країни, аби «відкатати» увесь механізм. Потім застосовувати досвід на всій території держави. За приклад брати Словаччину, Польщу, Латвію. Там уже провели повну реконструкцію кварталів: житла, мереж, соціальних об’єктів. І це не була чиясь забаганка, а існувала реальна потреба. Важливим питанням залишається і механізм фінансування цього процесу. Приблизна вартість реновації багатоповерхівки складає від 100 до 150 доларів за квадратний метр.

— Київ стали називати столицею підземних фонтанів. Оскільки у місті почастішали масштабні прориви теплотрас. Зовсім недавно  таке явище сталося на перехресті вулиць Петропавлівська та Захарівська, що на Куренівці. До цього подібний випадок трапився на Березняках. Підземні фонтани утворювалися і у Шевченківському, і в Голосіївському районах. Одна із наймасштабніших аварій із проривами теплотраси сталася на початку минулого року біля метро Либідська. Тоді окропом залило не тільки вулиці, а й торгівельний центр. Дев’ятеро людей зазнало опіків. Як бути із цією проблемою?

— Причина такої комунальної катастрофи полягає у тому, що теплотраси давно уже зношені і не витримують того навантаження, яке з’являється з розвитком інфраструктури. Для того, аби уникнути масштабніших наслідків, уже сьогодні міська влада за підтримки експертів має розпочати реконструкцію системи  мереж «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Але перед цим розробити її комплексну програму. В іншому випадку, Київ рано чи пізно перетвориться на «духмяну» Венецію.  Міська влада повинна думати не тільки про зовнішній вигляд столиці: нові парки, сквери, адмінбудівлі, а й про внутрішній організм — підземні мережі. Тарифи на комунальні послуги зростають, а якісь надання послуг знижується.

— Нині у тренд увійшло поняття «Соціально відповідальний бізнес». Ваші компанії теж долучаються до чисельних соціальних ініціатив. Ви навіть ініціювали створення Національного музею архітектури та будівництва. Розкажіть про це.

— Переконаний, що будь-який бізнес має бути соціально відповідальним та приносити користь нашій державі. Тому й заснував власний благодійний Фонд, Фонд Віктора Лещинського, аби підтримувати талановитих людей та займатися соціально важливими питаннями. Девіз його на перший погляд здається дуже простим: «Будуємо Україну разом!». Однак цей вислів обрав не просто так. У ньому вбачаю величезний сенс у напрямку розбудови держави як такої. Це і у значенні безпосереднього будівництва, і у значенні духовного зростання нації.

Зараз мій благодійний Фонд за підтримки Національного експертно-будівельного альянсу України та групи компаній Win Experts активно займається створенням Національного музею архітектури та будівництва. Про такий культурний осередок мріяв уже давно, але тільки зараз у мене з’явилась нагода і можливість, аби втілити це в життя. Завдяки музею будемо популяризувати серед молоді будівничі професії.  Уже віднайшли для нього тимчасове приміщення та почали збирати експонати. У майбутньому ж підшукаємо спеціальне місце, де зможемо спроєктувати та збудувати вже ексклюзивне приміщення за міжнародними стандартами для нашого Національного музею архітектури та будівництва. У нім передбачимо і використання сучасних інтерактивних технологій.

Підкреслю, майбутнє нашої держави залежить від кожного з нас! До речі, для цього не обов’язково бути політиком, а достатньо просто щиро любити Україну і робити для неї хоча б щось у межах своїх можливостей.

Спілкувався Юрій ІВАНОВ

Запис Віктор Лещинський: «Будь-який бізнес має бути соціально відповідальним та приносити користь нашій державі…» спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

В режимі онлайн-конференції виконавчий директор Альянсу Олександр Пєтушков та фахівець з впровадження проєктів групи компаній Linkos Вікторія Ярута розповіли та наочно продемонстрували можливості цієї системи:

— яким чином подається документ;

— як він направляється на підпис експертам; — які переваги та особливості роботи в системі для експертних організацій;

— скільки коштує впровадження цього інструменту.

Систему розробили за замовленням Альянсу фахівці Linkos Group — національного розробника програмних продуктів, який працює на ринку з 1990 року і спеціалізується на розробці програмного забезпечення систем електронного документообігу та облікових систем. Учасники заходу змогли переконатися, наскільки цей інструмент зручний у використанні та безпечний.

Чому його варто впровадити?

— По-перше, це надійно. Підробити цифровий електронний підпис та печатку експерта неможливо.

— По-друге, це швидко та зручно. Експерти підписують документ віддалено в електронному вигляді (що дуже актуально під час карантину).

— По-третє, це тренд, який активно втілюється в рамках створення та запровадження державної електронної системи та цифровізації професійної діяльності.

За словами президента НЕБАУ та групи компаній Win Experts Віктора Лещинського, впроваджувати подібні технології — означає рухатися в ногу із часом. Крім того, нині цифрові звіти є досить таки актуальними, оскільки в країні постійно говорять про введення локдауну. І ця електронна система допоможе працювати дистанційно.

«Протягом трьох місяців ми тестували цю систему на компанії «ПРОЕКСП», що входить до групи компаній Win Experts та є учасником Альянсу. І лишилися нею задоволеними, оскільки цифрова система допомагає убезпечити звіти від підробок, а також економить час наших фахівців», — наголошує Віктор ЛЕЩИНСЬКИЙ.

Запрошуємо усі експертні організації впроваджувати цю систему, а Національний експертно-будівельний альянс України готовий усіляко в цьому сприяти.

Разом заради розвитку!

Запис Презентація експертного звіту в цифровому форматі спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Варто зазначити, що проєкт реалізується європейськими фахівцями-консультантами за підтримки програми Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).

4 грудня президент Альянсу, керівник групи компаній Win Experts Віктор Лещинський підписав відповідну грантову угоду з Лондонським офісом ЄБРР.

Активна стадія проєкту розпочинається одразу після підписання угоди. Це надасть можливість фахівцям Win Experts впроваджувати міжнародні стандарти надання послуг у проєктуванні, експертизі проєктної документації та будівельному аудиті.

Цей важливий крок – вимога часу та стратегія розвитку наших компаній, адже масштабні проєкти, зокрема інфраструктурні, до реалізації яких залучаються кошти міжнародних фінансових установ, вимагають зовсім інших практичних підходів у своїй реалізації.

Якість, сталість бізнес-процесів та висока фаховість експертів – вимоги замовників та держави до виконавців лише зростатимуть!

Разом заради розвитку!

Запис Нові проєкти учасників Альянсу за підтримки ЄБРР спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.

Говоримо з ним про сучасний стан будівельної галузі, її больові точки та перспективи.

Олександре Євгенійовичу, ви є одним з найдосвідченіших і найвідоміших експертів дорожньої галузі. Вас добре знають дорожники по всій Україні.  І співпраця з вами є, по суті, візитівкою і сильною стороною організації, в якій ви працюєте. Скільки взагалі в Україні таких експертів, як ви? І де їх зараз готують?

Експертів в першу чергу готують вони самі. Підготувати експерта навіть на тих курсах, що викладають, неможливо. Це приходять люди, в яких вже є певний набір знань та досвід, на курси підвищення кваліфікації, і тут вже їм додають ще трохи знань. Високого рівня експертів-дорожників в Україні не більше 5-6 чоловік. Майже всі вони знаходяться у Києві.

Топовою темою нинішнього уряду та президента України є програма «Велике будівництво», в межах якої в основному будують і ремонтують дороги. Ідеологи цієї програми говорять про її унікальність та безпрецедентність. Мовляв, раніше в Україні так не будували. На вашу думку, чи є це будівництво насправді таким «великим», як про нього говорять?

Стосовно доріг, це будівництво не наскільки «велике», як про нього кажуть. Ось навіть нещодавно прозвучала фраза, що ми рекордні для України 4 тис. кілометрів доріг відремонтуємо та збудуємо. А, наприклад, в 90-х роках в Україні за рік тільки капітально ремонтували до 18 тис. кілометрів доріг. І це без реконструкцій і поточних ремонтів. І тоді дороги дійсно були кращі. Їх і ремонтували вчасно, і дотримувались тих термінів між капремонтами, і за ними був належний догляд, чого зараз практично немає.

Нещодавно прозвучала така теза, що ми «забудемо про ямковий ремонт». Але навіть країни Європи про такий ремонт не забувають. Адже чим якісніше утримуються дороги, чим раніше робиться ямковий ремонт, тим менші ці ями, і тим довше прослужить дорога.

І якщо раніше у нас дійсно не вистачало коштів, то зараз їх вдосталь, але, на мою думку, більшість з них просто закопуються в землю. Коштів витрачають, як на капітальний ремонт, а роблять лише поточний середній.

Проєктують поточні середні ремонти не професійні дорожники, а всі підряд. В мене навіть на розгляді був проєкт, де дорогу проєктував експерт з сертифікатом пожежника, а не дорожника.  По-друге, ці проєкти не проходять експертизу і, судячи з усього, не проходять і нормальних вишукувань.

А як такі проєкти допускають до реалізації?

Законодавство не вимагає проходити експертизу проєктам на поточний середній ремонт. Капітальне будівництво, капітальний ремонт занормовані Законом «Про основи містобудування». Там прописаний кожний крок. Що проєктувати має право лише фахівець з сертифікатом інженерно-будівельного проєктування доріг, він повинен мати відповідний клас, в залежності від класу наслідків доріг. І там є цілий ряд інших вимог. На поточний середній ремонт таких вимог немає. Людина виїхала на дорогу, подивилась, і щось там ліпить… По вартості воно майже таке, як і капітальний ремонт, а от по якості… Якщо після капремонту дорога експлуатується 10-15 років, то після поточного її потрібно ремонтувати вже через 3-4 роки. От якщо така дорога 3-4 роки вистоїть, це буде дуже добре.

В Україні на дороги витрачаються колосальні кошти. У цьому році витрати на ремонт і будівництво складають 10% бюджету країни. Туди ж пішла частина коштів, запланованих на боротьбу з епідемією коронавірусу. Так чому ж при таких витратах на дороги вони сходять разом зі снігом?

Одну причину я вже назвав. Тому що в більшості своїй як уряд каже, що ми відремонтували 2-2,5 тис кілометрів доріг, то фактично відремонтовано було лише 200-300 кілометрів. А все інше проходило якраз під отим поточним середнім ремонтом. А про якість при ньому говорити не доводиться.

Середня вартість нового будівництва 1 кілометра автодороги першої категорії з асфальтобетонним покриттям в 2020 році в Україні складає 170,6 млн грн. Це 6 млн. доларів. Це багато чи мало?

Питання, чому у нас такі дорогі дороги, вже давно обговорюється, в тому числі і на рівні Мінрегіону (ред. – Міністерство розвитку громад та територій України), а я є членом науково-технічної ради Мінрегіону. Але я скажу, що в порівнянні з іншими країнами, в нас дороги не дорогі. І от останнім часом, коли відбувалися наради, то вже почали запитувати, а чому ж наші дороги такі дешеві?

6 млн. доларів за кілометр – це усереднена вартість. Є дороги, які можуть проходити в складних геологічних умовах, може бути складний рельєф тощо. Але якщо брати в середньому, то 6 млн доларів за кілометр – оптимальна вартість. Хоча, повторюсь, все залежить від умов.

Дорожню галузь вважають однією з найкорумпованіших сфер. Ви підтримуєте таку думку?  На чому крадуть найбільше? І які ви бачите інструменти для подолання корупції?

По-перше, те, що говорять, то одне, а те, що визнати вину може тільки суд – інша справа. Мені неодноразово задають такі питання. Ви покажіть мені, де суд довів, що людина краде? В нас в усіх галузях крадуть. І в звичайному будівництві. Де ми не беремось, можна сказати, що тут корупція.

Але, в першу чергу, мають бути фахові керівники, чого ми не спостерігаємо мінімум з 2014 року. З того часу, здається, змінилося вже 6 чи 7 голів Укравтодору, і жодного дорожника там не було. Був теплотехнік, був випускник авіаційного інституту, зараз прийшла людина з IT-сфери. І ніхто з них не має ніякого відношення до доріг. Інша справа, якщо людина — гарний менеджер, і в нього є команда професіоналів, то питань немає. Але якщо і перший керівник не розуміється, що таке дороги, і бере таких же заступників, то говорити про подальшу долю галузі я не беруся.

Побороти корупцію можна одним — це дотримуватися законів. Кажуть, що у нас закони погані. Ні, закони у нас хороші. Інше питання, що їх ніхто не хоче дотримуватися. А також відсутнє покарання за злочини. Ось дві основні причини, чому ми не можемо подолати корупцію.

Питання безпеки на дорогах є дуже актуальним. У 2019 році аварії забрали життя 3,5 тис. українців, стали причиною травм у 34,6 тис. Взяти хоча б печально відому Старообухівську трасу, де ледь не щомісяця відбуваються жахливі автокатастрофи, які забирають життя цілих родин. І людський фактор не є основною причиною. Напевне в чомусь винна і якість доріг? Як повинні бути спроєктовані  максимально безпечні дороги?

Якщо говорити за Старообухівську дорогу, то взагалі специфічна дорога. По-перше, там порушені всі параметри і норми, в першу чергу ширина смуг руху. Там 4 смуги руху, обмеження в населених пунктах немає, а більшість людей в нас їздять далеко не 90 кілометрів. І коли вони назустріч один одному йдуть, і трапляється ДТП, то сумарна швидкість там величезна.

Біда в тому, що якщо ми в основному робимо поточні середні ремонти. А там взагалі безпеці руху не приділяють жодної уваги. Тобто головне завдання цих поточних середніх ремонтів – забезпечити хоча б якість проїзду. Та що казати! В нас і деякі проєкти з капітального ремонту, що попадають мені на розгляд, інколи саме на вимогу замовника не передбачають навіть тротуарів. Це є прямим порушенням норм.

Я такі проєкти повертаю, або видаю негативні висновки. Тому що коли ми покращуємо стан самої проїжджої частини, швидкості відразу зростають. Але якщо при цьому немає куди йти пішоходам, вони йдуть на дорогу. Якщо дорога вкрита ямами, то автомобіль дуже не розженеться,  якщо ж рівна – то швидкість значно збільшується. В такому випадку наслідки ДТП стають значно тяжчими.

Оте бажання швидше відзвітувати, що ми побудували, ми відремонтували рекордну кількість доріг, а якої якості – питання інше, то це і призводить до таких наслідків.

А все-таки є в Україні вдало запроєктовані дороги з точки зору безпеки?

Як правило, це дороги, що будуються за кредитні кошти. Там банки, які кредитують будівництво, замовляють і аудит доріг на їх відповідність європейським стандартам безпеки. Тому там норми витримані, і дороги є значно безпечнішими.

Як приклад безпечних доріг, можу назвати Новообухівську трасу. Я брав участь у розробці робочої документації на цю дорогу. Вона запроєктована максимально безпечно, хоча там є і небезпечні ділянки. В деяких місцях там мали б бути розв’язки, але з метою економії коштів ці розв’язки не з’явились. Це є порушенням Закону «Про дорожній рух», де стаття 22 говорить про заборону зменшення капітальних вкладів за рахунок заходів з безпеки дорожнього руху.

Тим не менш, аварії на цій трасі трапляються значно рідше, і практично всі вони спричинені самими учасниками дорожнього руху.

Нещодавно дороги, які раніше були на балансі Укравтодору, передали на баланс обласним адміністраціям. Краще стало, чи гірше?

Фактично передали відповідальність за дороги. Тому що місцеві дороги були доведені всі до такого стану, що дорогами їх назвати важко, це швидше напрямки.  Все залежить від того, хто буде цим займатись. Я ж знову ж повертаюсь до того керівництва, що у нас. В нас намагаються виділити гроші туди, де вони повернуться, тобто на ті об’єкти, які прибуткові. Дорога не приносить прибутку. Дорога зменшує збитки. А саме на це ніхто не звертає увагу і якісні дороги чиновників цікавлять мало.

У межах національної програми «Велике будівництво» будуються і цементобетонні дороги. Кажуть, що вони більш довговічні. Чому ж їх тоді так мало будують? Чи ви бачите майбутнє дорожньої галузі в таких дорогах?

Тут сказати важко. Зараз в Україні близько 2,5 тис. км. цементобетонних доріг загального користування з загальної кількості — 170 тис. км.

Обидва види доріг мають право на життя. Які з них довговічніші? Тут питання просте. Повинен бути догляд. Якщо буде догляд за дорогою, звичайно цементобетонна дорога буде довговічнішою. На неї не впливатимуть кліматичні фактори.

Її недолік полягає в тому, що бажано в перші 2 роки не застосовувати на ній протиожеледні матеріали. Ці матеріали в основному сольові, а сіль на свіжий бетон впливає погано, він починає відлущуватися. А бетон не ремонтується, на відміну від асфальтобетону.

Окрім того, потрібна спеціальна техніка для догляду за такими дорогами, а її у нас немає. Якщо за цементобетонною дорогою добре доглядати (а там одне серйозне питання – деформаційні шви), то вона буде вічною. Міжремонтні терміни для таких доріг — 22-25 років, в той час як для асфальтобетонних – 10-12 років.

Ви нещодавно почали працювати і як судовий експерт. Що нового ви для себе відкрили в цій іпостасі, чого не знали раніше?

Деякі моменти є, але в більшості я впевнився, що всюди справи однакові, в тому числі і в судовій експертизі.

А які справи вам вже доводилось розглядати як судовому експерту?

Одна справа – необґрунтоване звинувачення через те, що інший судовий експерт неправильно відібрав зразки, коли хотів довести, що вкрали при будівництві дороги. Друга справа теж стосувалась порушень при будівництві дороги, причому їх почали шукати через два роки після того, як дорогу здали в експлуатацію. А якщо більш ніж півроку пройшло, то там вже не можна нічого довести.

І ще одне. В нас у нормах, наприклад, не прописано, в яку пору року можна брати зразки. А в цій справі зразки відбирались в січні місяці. Це робити небажано, хоча і вимоги подібної ніде немає. Якщо для визначення характеристик товщини асфальтобетону проби беруться не раніше, ніж через добу і не пізніше, ніж через півроку, то нажаль про пори року нічого не сказано.

В даному випадку зразки відібрали взимку і визначили, що деякі характеристики не відповідають нормативам. Але я з досвіду можу сказати, що так може бути, тому що взимку волога все рівно попадає в асфальтобетон, там замерзає і розширює пори. А тут саме показник пористості асфальтобетону перевищував нормативи.

Скоро будемо відмічати День дорожника. Що б ви хотіли побажати усім причетним до цього свята?

Дорожникам я хотів би побажати, щоб в них нарешті з’явилось фахове керівництво, яке буде розуміти, що воно робить і куди потрібно рухатися, а не лише виконуватиме вимоги чергової програми уряду. В нас і раніше таке було: здамо до 7 листопада, здамо до річниці революції… І зараз те ж саме – показати, що ми щось робимо.

І в нас велика біда в тому, що фактично з 2014 року до влади в дорожній галузі приходили люди, які в ній не розбиралися. Перебували вони на посадах по півроку. Але чи можна за півроку освоїти абсолютно нову для себе галузь?

Навіть та людина, яка з досвідом, за півроку навряд чи розбереться в усіх проблемах. З 2001 року в нас змінилось, здається, 19 голів Укравтодору. Це не політика, це не державницький підхід. Знайдіть фахівця, причому фахівця не від партії, а людину, яка добре знає дорожню галузь. Це не повинна бути політична посада.

Владі побажаю приділяти велику увагу утриманню доріг. Бо візьмемо, наприклад, ситуацію, коли ви берете з салону нове авто. Якщо за ним не доглядати, то через 2-3 роки у нас буде їздити по дорозі бляшанка, а не автомобіль. Теж саме і з дорогами. Все потребує догляду!

А ми нагадуємо, що Олександр Крижанівський є одним із провідних експертів групи компаній Win Experts. Якщо вам потрібна фахова судова експертиза, аудит, експертиза проєктної документації на дорожні роботи, звертайтеся до нас, і наші експерти вам допоможуть, адже Win Experts – це експертиза, що перемагає!

winexperts.com.ua

0 800 330 113 (безкоштовно з будь-якого номеру в Україні)

office@winexperts.com.ua

Розмову вела Антоніна Домікан

Запис Експерт Олександр Крижанівський: запорука хорошої якості доріг – належний догляд за ними спершу з'явиться на Національна Спілка Проєктної Справи.